Спільнота Українського католицького університету з правдивим сумом отримала вістку про відхід у вічність славної пам’яті Дарії Шуст. Прийміть найщиріші вислови співчуття від імені Сенату, Ректорату, викладачів і студентів УКУ та від дирекції і працівників Української Католицької Освітньої Фундації.
Високоповажним і Дорогим Панові Ігореві Шустові,
Панству Христині Филипович, Тані Темницькій,
Докторові Маркові Шустові,
Пані Христині Маєвській, Олегові Пушкареві,
Дорогим Внукам, Родичам, Друзям
Світлої пам’яті Дарії Шуст
22 лютого 2012 р.
Слава Iсусу Христу!
Високоповажана і дорога опечалена Родино!
Спільнота Українського католицького університету з правдивим сумом отримала вістку про відхід у вічність славної пам’яті Дарії Шуст. Прийміть найщиріші вислови співчуття від імені Сенату, Ректорату, викладачів і студентів УКУ та від дирекції і працівників Української Католицької Освітньої Фундації.
Відхід Пані Дарії Шуст для Вас і також для нас особливо потрясаючий, оскільки маємо далі перед собою образ рухливої, енергійної людини наповненої життям і життєдайністю. У цей час Вашої непоправної втрати, хочемо запевнити Вас про нашу духовну близькість, молитву та підтримку.
Більше ніж півстоліття вірного подружнього співжиття, повна відданість дітям, внукам, родині та високопрофесійний, а водночас теплий підхід до учнів, сердечність і жертовність супроти сиріт, палке та різнопланове заанґажування в безлічі громадських організацій – це спомини, які перед Вашими з нами очима, і одночасно, живуча спадщина Покійної. Про плідну діяльність і віддану працю, світлої пам’яті Дарії Шуст, у Філядельфії та загалом в Америці, а зрештою і у допомогових проектах для України, найкраще знають і пам’ятають ті, які були поруч в родинному колі, у пластових рядах співучасниками культурних, музичних подій, колеги у педагогічних інституціях та соратниці в українському жіночому русі.
З перспективи географічно віддаленої, дозволю собі поділитися спомином про теплу гостинність Пані Дарії, яка виходила поза межі правдивої родинної і громадської культури, якою ділилися наші батьки та діди, і яку старалися передавати нашому поколінню. Приїжджаючи з «Хрестоносцями», чи з викладачами УКУ, чи з працівниками фундації до Філадельфії, чи прямо до дому Панства Шустів, нас зустрічала Пані Дарія з радісною усмішкою і автентичним ентузіязмом. Але для мене, особливість полягала ще й в тому, що зустріч була не тільки сердечною, a й глибоко особистою. Світлої пам’яті Пані Шуст мене анґажувала в духовну розмову та ділилася своєю перспективою, досвідом і пропозиціями відносно того, як давати собі раду із життєвими викликами. Такі розмови залишаються незабутніми, думаю, для багатьох.
Наш Університет та Фундація будуть назавжди вдячнi Покійній, Панові Ігореві та цілій Родині за динамічну, діяльну, щиру та ефективну підтримку. Ми чекали з надією на чергову зустріч, у Львові, щоб спільно поділитись набутим, осягненим. Тепер, разом з Вами ми наставляємо себе на інший, наскрізь таїнственний вимір, який був близький та провідний для пані Дарії за життя і який тепер стає вічним.
Продовження спілкування саме у цьому вимірі ми бажаємо Вам, Пане Ігоре, Дітям, Внукам і цілій Родині та Друзям. Нехай любов та пам’ять про спільне життя провадять Вас у непростих, але, в Бозі, багатообіцяючих прагненнях мати близько Дружину, Маму, Бабцю, Сестру, Подругу. Господь, безсумніву, благословитиме це стремління миром.
А у ці дні скорботи нехай солідарність всіх шанувальників Покійної підтримує Вас. Щирі молитви нашої Спільноти єднаються з тими, хто знав світлої пам’яті Дарію Шуст. Нехай Всемилостивий вислухає і злагіднить Ваш біль і смуток та упокоїть душу Спочилої, де немає болізні, ні печалі, ні зітхання.
Вічна Їй Пам’ять!
Щиро Ваш у Христі,
о. д-р Борис Ґудзяк
Ректор
