Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Спільна праця львівських науковців та їхніх колег, присвячена темі часу, вийшла друком за підтримки Українського католицького університету і Програми досліджень модерної історії та суспільства України імені Петра Яцика. Презетація нової книжка «Обрії науки ІІ. Історії часу» відбулася в режимі онлайн. Відтепер книгу ви також можете знайти у вільному доступі.

Редакторами видання є троє львівських науковців: доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач відділу Інституту фізики конденсованих систем НАН України Юрій Головач, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак та доктор фізико-математичних наук, професор, директор Астрономічної обсерваторії Львівського національного університету ім. Івана Франка Богдан Новосядлий.

Книжка «Обрії науки ІІ. Історії часу» є другою у серії нарисів за матеріалами доповідей, виголошених на щомісячному семінарі «Обрії науки». Цього разу автори пропонують читачам добірку статей, присвячених темі часу – як категорію часу розуміють представники різних дисциплін: астрономи, фізики, богословии, філософи, психологи, соціологи, мовознавці, семіотики, історики.

На жаль, не всі автори не дочекались виходу праці, але пам’ять про них назавжди залишились на сторінках книжки. Одним із таких авторів є польський і англійський філософ та соціолог Зиґмунт Бауман. Його нарис «Невелике доповнення до довгої соціальної історії часу» підготували на основі виступу, виголошеного у Львові. «Я був причетний до його виступу і вважаю, що поява цієї статті українською мовою це подія», – наголошує Ярослав Грицак, доктор історичних наук, професор УКУ.

Ігор Мриглод, співавтор книжки, фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, академік НАН України подякував Ярославу Грицаку та Юрію Головачу за ідею створення дискусійного майданчику для науковців різних сфер, де вони мають можливість обговорити взаємно цікаві теми.

«Ця ідея є феноменальним явищем, принаймні, в регіональному розрізі, я не знаю подібних альтернатив, де впродовж п’ятнадцяти років відбуваються такі зустрічі. Вони є цікавими всім, бо мають родзинку, що приваблює молодь та представників різних фахових напрямків. А те, що до Ярослава Грицака та Юрія Головача приєднався астрофізик Богдан Новосядлий є сигналом, що можна переходити на значно ширший масштаб», – сказав Ігор Мриглод.

Декан філософсько-богословського факультету УКУ, доктор біблійного богослов’я о. Юрій Щурко поділився думками щодо своїх напрацювань у книзі: «Моїм завданням, оскільки я є бібліст, було розповісти на популярній мові про те як час представлений у Біблії. У своєму нарисі я спробував показати читачеві загальне осмислення часу людьми, які сприймають Всесвіт, історію і час через призму Святого Писання. Коли ми відкриваємо Біблію (Старий і Новий завіт), то бачимо, що вона починається і закінчується згадкою про час. Особлива увага сфокусована на Бозі, який є вічний і дає початок часу. Отже вся напруга у моїй статті – між історичним часом і тим, що ми називаємо вічністю».

Впродовж зустрічі автори наукових нарисів ділились своїми напрацюваннями та відповідали на запитання колег. У такий спосіб присутні мали змогу ще раз пройнятись темою часу у різних поглядах. 

Доктор філологічних наук, професор Школи журналістики і комунікації УКУ Борис Потятиник у своєму нарисі розглянув час з точки зору медійності: «Особливість мого тексту в тому, що я намагався формалізувати і підвести теоретичну базу під ті погляди, які давно існують. Якщо взяти визначення медійного часу, то я спробував подати кількість подій, які висвітлюють за певний період. Такий свого роду дріб. Ця кількість подій у медіа постійно зростала, причому не завжди гладко. У літописах не на кожен рік знаходилася подія, тому що, на думку деяких літописців, не відбулось нічого цікавого. З епохи Гутенберга це все прискорюється і після того, як з’явилися перші газети, у 17 столітті, виникла ідея, що новини можуть бути тижневими. Так у наше життя увійшли тижневики, потім щоденні газети, з’явилися радіо, телебачення, інтернет. Врешті ми дійшли до межі сприйняття щохвилинних новин, може було б і секундно, але наша психіка і увага не здатні на таке швидке оновлення». 

Зараз науковці в пошуку ще однієї спільної теми, щоб провівши обговорення, через 2 роки видати ще один том серії «Обрії науки».

Підготувала Діана Мотрук