«Не треба вимагати  чогось від президента чи прем’єр-міністра, а, насамперед, треба вимагати від себе. Для того, щоб я міг кинути камінь в город свого сусіда, я мушу подивитися, чим я живу. А сьогодні ми дуже часто все робимо навпаки. Для мене головними є мої цінності і принципи: в моїй родині, в моїй роботі, в моєму середовищі. І ці принципи є наріжним каменем, який допомагає  гармонійно вибудовувати стосунки в сім’ї чи колективі. Лише після того, як я буду дотримуватись цих принципів сам, я матиму право вимагати щось від інших. Якби наша влада бачила, що ми маємо принципи, що ми ними живемо, що ми їх дотримуємося,то  політики вчиняли б по-іншому. Вони б нас боялися духовно».

Фронтмен гурту «Піккардійська терція» Володимир Якимець про музичну культуру та національний продукт

«Сьогодні ніякого очищення мас-медіа від російського продукту не відбулося, вони тільки трохи збільшили трансляцію україномовного продукту. Зараз не запрошують ніби на ті всі реаліті-шоу суддів із Росії, але достатньо подивитися на реакцію українських суддів, які сприймають виконання пісень російською як належне. Ази і любов до музики мають прививати батьки. Адже, якщо вони тебе навчили переходити дорогу на зелене світло, то ти будеш це робити усе життя. І так само, якщо із дитинства ти будеш слухати багато хорошої музики, то будеш слухати її вже все життя. Бо у тебе буде певний рівень музичної культури і музичного смаку, нижче якого ти вже не опустишся ніколи».

Командор «Leopolis Grand Prix» Василь Розтоцький про спорт у сучасному суспільстві

“Сьогодні найбільшим позитивом у національному спорті є те, що попри все залишаються люди, які вірять в Україну і вірять у її майбутнє. На жаль, у нашому суспільстві спорт – це та ланка, на яку люди найменше готові тратити гроші.  Але я займаюсь автомобільним спортом із 1991 року і, мабуть, буду ним займатись до останнього свого дня. Тому що Бог дав мені таке ремесло і я повинен його розвивати. Як би важко нам не було, які б перед нами виклики не стояли, ми повинні їх витримувати заради України. Бог кожному дає Батьківщину, ремесло і долю, тому відмовлятися від цього – важкий гріх. І, перш за все, треба пам’ятати, що рано чи пізно ми всі прийдемо до Нього без мобільних телефонів і статків й будемо відповідати за власні вчинки”.