Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

У єдиному на пострадянському просторі Українському католицькому університеті відтепер можна буде відкривати ліценціатські та докторські програми у різних галузях богослов’я, а його дипломи і наукові ступені матимуть міжнародне визнання завдяки акредитації Римським апостольським престолом.

«Розвиток Богословського факультету є пріоритетним, бо це зіниця ока Українського католицького університету», – зазначив президент Інституту екуменічних студій о. Іван Дацько під час урочистостей 8 грудня з нагоди акредитації факультету Ватиканом.

У своєму вітальному слові він розповів про історію становлення богослов’я в УКУ і його перспективи на новому етапі розвитку. «Святкування акредитації богословського факультету – це сповнення мрії Патріарха Йосипа Сліпого, – зауважив він. – Йосип Сліпий та Митрополит Андрей Шептицький доклали чимало зусиль до створення у 1929 році Львівської Богословської Академії».

На той час дипломи її випускників визнавалися і Ватиканом, і закордонними університетами, однак їх не визнавала Польща, до якої тоді належала Галичина. Однак вже через 10 років через успішні розмови Йосипа Сліпого з Міністерством освіти у Варшаві ЛБА таки набуває офіційного статусу для польської держави. Після Другої світової війни розвиток ЛБА загальмувався – радянська влада ліквідувала УГКЦ і ув’язнила всю церковну ієрархію.

У той нелегкий час єдиним місцем, у якому відбувалося певне наукове становлення богослов’я, можна вважати Український вільний університет у Мюнхені, зауважив о. Іван Дацько. Там представники української діаспори (Богдан Курилас, Аркадій Жуковський, Петро Б. Т. Біланюк) писали дисертації з даної галузі, однак роботи видавалися на філософському факультеті, а не на богословському, якого просто не існувало. Так було до 1963 року, коли Йосиф Сліпий повертається із заслання до Риму і 8 грудня 1963 року підписує грамоту існування Українського католицького університету, в якій наголошує: «…Завданням Українського Католицького Університету є пізнавати минуле українського народу, його християнський світогляд і світогляд цілого Сходу, до якого він належить, зібрати й закріпити це знання в книгах, як у вияві наукової творчости і невміруще свідоцтво українського генія науки надхнене Святим Духом…».

о. Іван Дацько зазначив, що завдяки акредитації різні духовні заклади УГКЦ зможуть скористатися можливістю і стати філіями УКУ. «Для цього слід буде скоординувати академічні програми цих богословських установ та нашу працю і обмінюватися професорами та викладачами. Даймо змогу якнайбільшим прошаркам українського суспільства користуватися тими правами, які сьогодні має УКУ», – сказав він у своїй промові.

За його словами, після акредитації богословський факультет має поставити перед собою щонайменше чотири пріоритети. Першим він назвав переосмислення та нову фазу тісної співпраці УКУ з філіями та інститутами в Римі, Лондоні й Філядельфії. На його думку, треба осучаснити нинішні структури і зробити так, щоб УКУ стало центром виходу всіх директив для подальшої праці. 

Наступним пріоритетом є відновлення видання журналу «Богословіє», який є дитиною Патріарх Сліпого з благословення Митрополита Андрея. Цей журнал виходив з 1923-го року до 1943 р, але через переслідування церкви на 20 років його випуск припинився. А потім знову відновився після виходу на свободу Йосипа Сліпого і видавався  до 2000-го року у Римі завдяки посиленій праці о. д-ра Івана Музички і св. п. Владики Івана Хоми. З перенесенням видавництва журналу до Львова він з’являється ще впродовж кількох років, а потім зникає. «Окрім нього мають видаватися й інші журнали, однак згадуючи про цей, маю на увазі саме історичну тяглість. У ньому друкувалися праці з догматичного, морального та біблійного богослов’я,  з церковної історії, мистецтва, церковного права, церковної археології чи архітектури, а також із старо-церковно-слов’янської філології. Цей журнал був і повинен бути центральним науковим богословським журналом УГКЦ. Туди повинні дописувати богослови з єпархій і не лише українською, але й іноземними мовами. Він має стати візитівкою українського богослов’я», – наголосив священнослужитель.

Ще одним важливим пріоритетом о. Іван Дацько називає екуменізм: «Наш богословський факультет повинен мати якнайширший екуменічний вимір. Адже ще у 1991-му році тодішній Глава нашої Церкви, св. п. Патріярх Мирослав-Іван Кардинал Любачівський торжественно заявив, що екуменізм має бути одним з найвищих пріоритетів усієї УГКЦ. Саме при богословському факультеті повинні відбуватися зустрічі, вестися богословський діалог, конференції та соціальні тижні. Всі виклади богословського факультету мають бути просякнуті екуменічним підходом – старанням відновити єдність і сопричастя Церков».

У цьому сенсі не менш важливим, за словами о. Івана Дацька, є бажання духовенства церкви відновити діяльність Київської Студійної Групи, яка ще 20 років тому успішно розвивалася.

«Як навчав Ісус Христос «дерево пізнається з плоду»,  тож очікуємо плодів від нашого богословського факультету! А щоб це сталося, треба глибокої віри, молитви і відданої праці. Молімся, щоб Бог поміг нам смиренно і мудро досліджували глибину Божої науки», – завершив він.