Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Викладачі УКУ — о. д-р Тарас Барщевський та о. д-р Василь Рудейко виступили з головними доповідями в перший і другий день Патріаршого собору, який 25-26 серпня 2015 року проходив в Івано-Франківську.

У перший день Собору  (25 серпня) отець Тарас Барщевський, богослов, біблеїст, заступник керівника Катехитично-Педагогічного Інституту УКУ виступив із головною доповіддю «Проголошення Божого Слова Актуальний стан (статистика), виклики та перспективи у світлі пріоритетних напрямків УГКЦ”.

Він розвинув чотири основні постулати:

1. Про широкий доступ до Святого Письма. У коментарі він ще раз підкреслив, що мова не йде про те, щоб надрукувати Біблію мільйонним тиражем і роздати її, спочатку її слід перекласти доступною мовою. “Будь-яка людина, будь-якого віку чи професії повинна розуміти Святе Письмо, в ньому не повинно бути зайвих архаїзмів, чи не зрозумілих визначень”, – підкреслив о. Тарас.

2. Біблію потрібно постійно перекладати. Не потрібно зупинятися на тому, що у нас вже є український переклад, мова розвивається, люди змінюються. Святе Письмо має бути доступним і зрозумілим людям XXI ст. “Потрібно більше думати про адресата, тих людей, які читатимуть, вивчатимуть чи слухатимуть Святе Письмо”, – зауважив священик.

3. Залучення текстів Святого Письма в молитовну практику християнина. На думку о.Тараса Барщевського той факт, що тексти зі Старого Завіту практично відсутні в молитовній практиці християн — насторожує. Це, звісно, проблема не тільки УГКЦ, а усієї Католицької церкви. Її вирішувати потрібно поступово. Спершу людей слід привчати до читання Святого Письма, потрібно його пояснювати. Усе богослов’я, яке вийшло з тексту Біблії має більше до неї апелювати, давати свіжу поживу для роздумів. Успішним методом євангелізації людей о. Тарас Барщевський вважає біблійні гуртки та різні молитовні середовища — т.зв. біблійний апостолят.

4. Активізація проповіді. Священик підкреслив, що Церква має використовувати усі приводи для виголошення проповіді: щоденна літургія, хрещення, похорон, вінчання. Щоб цього досягнути, священики повинні мати багато коментарів до текстів Євангелій, послань апостолів, Книг Старого Завіту.

Окремо, о. Тарас Барщевський провадив на Соборі біблійний апостолят для групи священиків і мирян. За словами о. Тараса найбільше людей церкви цікавило питання змістоної проповіді, як за невеликий час донести суть євангельської історії та як працювати з вірними у різних гуртках. Також, отець представив на Соборі переклади та нові видання, які він зі своїми колегами готує.

Отець-доктор Василь Рудейко, у основній доповіді другого дня Собору «Літургійне життя УГКЦ» наголосив, що зараз ми спостерігаємо перекручення всього літургійного богослов’я, яке на Заході вже навіть отримало особливий статус – «євхаристійна монокультура». Численні, похапцем відмовлені Літургії, без належної підготовки, не сприяють усвідомленню Євхаристії як центру літургійного життя спільноти. Євхаристія перестає бути місцем зібрання всіх, щоб бути знаком єдності парафіяльної спільноти. Але ж це основне завдання Євхаристійного богослужіння – бути знаком єдності саме в євхаристійному спілкуванні.

«Нещодавно Блаженнійший Святослав чи не вперше в нашій церковній історії юридично кодифікував перелік офіційних літургійних текстів – основи нашої літургійної традиції. Крім цього, Синод Єпископів УГКЦ обрав Анафору святого Василія Великого богословським орієнтиром Катехизму УГКЦ «Христос – наша Пасха». Це вперше, коли літургійний текст «тайної», тобто тихої, молитви дається вірним як основний орієнтир їх християнського життя», – підкреслив він.

За словами богослова, кожен, хто хоче наблизитися до осмислення і життя літургійною східною традицією, а передусім візантійського богослужіння, повинен зрозуміти, що основною мовою Літургії є його краса. «Саме через красу богослужіння людина отримує той досвід Христа, який відкриває її до діяння Святого Духа і розуміння, що Він дійсно Христос, Спаситель світу», – додав він.