Час мирян у Церкві
25 червня на конференції під назвою «Встань, бо ця справа належить до тебе!», яка проходила в Українському Католицькому Університеті, з’ясовували, ким є миряни, які їхні права й обов’язки, як зароджувалась їхня діяльність у довоєнний період, а також як миряни й духовенство співпрацюють. Конференцію організували Комісія у справах мирян Львівської Архієпархії УГКЦ та Центр мирянського лідерства УКУ в рамках Дня мирянина, який в Українській Греко-Католицькій Церкві запроваджено два роки тому й відзначають 26 червня.
З довоєнних часів існує категорія вірних Церкви, яка «шукає Царство Боже через заняття світськими справами» і долучається до «священичого, пророчого та царського» служіння Христа. Їх називають мирянами. Масовий католицький рух – Католицька Акція – виник спершу в Італії, потім у Німеччині, Польщі й, урешті, на Східній Галичині, де під протекцією Митрополита Андрея Шептицького переріс у Католицьку Акцію української молоді. Про це на конференції розповів д-р Олег Беген.
Як зазначила директор Центру мирянського лідерства Ольга Зарічинська, правами й обов’язками мирян є молитва та жертва, свідчення Бога перед людьми, щоденна праця у світі. Хоча, за словами синкела Комісії у справах мирян Львівської Архієпархії УГКЦ о. В. Ольшанецького, у стосунках мирян і духовенства не завжди все гаразд. З боку перших часто бувають нарікання і не так часто – добрі ініціативи. «Миряни поділяються на «прицерковних», які просто живуть при Церкві, й «воцерковлених», які живуть глибоко духовним життям, – каже отець В. Ольшанецький. – Проте саме вони святістю свого життя несуть відповідальність за авторитет Церкви».
26 червня – день мученицької смерті й проголошення блаженними о. М. Конрада і В. Прийми. Останнього вважають покровителем мирянства. Саме тому цю дату було обрано для Дня мирянина.