Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Ця фраза стала крилатою через один переломний момент із життя апостола Павла, який став переломним і в історії Христової Церкви. 27- 30 червня у столиці Сирії Дамаску відбулося святкування двотисячоліття з дня народження апостола усіх народів св. Павла. Святкування відбулося на завершення Року апостола Павла. Своїми враженнями про святкування ділиться ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк, який побував у той час у Сирії на запрошення Глави Мелхітської Церкви Патріарха Григорія ІІІ.

Дамаск просвітив Павла, а Павло просвітлив світ

Цю фразу люблять повторювати у Дамаску. Особливо часто – в контексті святкування Року апостола всіх народів у столиці Сирії. Власне на завершення Року апостола Павла відбулися Богослужіння, наукові конференції екуменічного характеру, концерти, вистави на мурах міста. З Дамаском пов’язані переломні події у житті апостола Павла. До навернення він переслідував християн, був спільником у акті каменування первомученика Степана. Єрусалимські рабини відрядили його до Дамаска, щоби він заарештував там місцевих юдеїв-християн. Але дорогою до цього міста його вразив Господь словами «Савле, Савле, чому ти Мене переслідуєш?». Павло осліп. Його довели до Дамаска, і там перший єпископ цього міста Ананія зцілив і охрестив Павла. У Дамаску Павло почав проповідувати. Розлючені цим юдеї тепер старалися убити його. Щоби врятувати Павла, його спустили кошиком із укріплень. У Дамаску ще й сьогодні є та дорога, якою Павло входив до міста, зберігся дім Ананії. Тут була сильна віра християн, що й спонукало Павла їхати сюди. Дорогою саме до Дамаска Павло дістав просвітлення, а відтак просвітив народи.

Участь у святкуваннях взяли представники єпископських конференцій із Бразилії, Мексики, Америки, України. Неймовірно теплою була гостинність сирійців, особливо представників Мелхітської Церкви.

Перспектива співпраці

Патріарх Григорій ІІІ відвідав Україну у вересні 2002 року. Під час цього пам’ятного візиту він побував і в нашому Університеті. Відтоді наша співпраця поглиблюється. Зокрема, французьку мову в Мелхітській семінарії (Бейрут), випускники якої служать у різних країнах світу, викладала випускниця УКУ Галина Корпало. У Ливані вчиться наша випускниця сестра Альфонса. Це початковий досвід, який свідчить про важливість встановлення і плекання взаємин із Близьким Сходом та церквами Близького Сходу, зокрема зі східними католиками.

Східні Католицькі Церкви – це невеликі, однак дуже вагомі частини християнського світу, Вселенської Церкви. Коли ми одні одних пізнаємо, ми можемо себе навзаєм підтримувати. Співпраця може бути в різних ділянках. Для прикладу, Мелхітська Церква видала повний корпус візантійських літургійних текстів в арабському перекладі.

Для нас це все ще перспектива. Зосереджена у Лівані Маронітська Церква на мільйон вірних має чотири католицьких університети, в яких, до речі, навчаються представники різних віросповідань, у тому числі й мусульмани. Досвід цих провідних навчальних закладів Лівану може бути дуже цікавим для УКУ. Маю надію, що в майбутньому викладачі й студенти УКУ, які вже п’ятнадцять років їздять на Захід, почнуть частіше вирушати на Схід. Принаймні як у Лівані, так і в Сирії єпископи, священики, професори висловили готовність до співпраці. Нашим біблістам, тим, які хочуть відчути дух діянь апостолів, крім Святої Землі, слід побачити й такі міста в Сирії як Дамаск, Алеппо та інші.

З іншого боку, в нашій Церкві є багато того, що викликає жваве зацікавлення в Лівані та Сирії. Це, зокрема, соціальне заангажування нашої Церкви, духовні практики, побожність нашого народу.

На межі між Сходом і Заходом

Ми також відвідали містечко Малулю – одне з небагатьох, населення якого й досі спілкується арамейською мовою, мовою, якою розмовляла мама Ісуса Христа. Це одна з найстаріших на сьогодні мов, їй уже понад 3000 тис. років.

Крім суто церковних зустрічей, відбулася також аудієнція у президента Сирії Башара Аль Асада. На зустрічі президент торкнувся питань гармонізації міжрелігійних взаємин у країні. Його думки та досвід, яким він ділився, звучали доволі переконливо. Загалом досвід арабських країн у питаннях християнсько-мусульманських стосунків вимагає особливої уваги. Взаємини Східної та Західної цивілізацій стають щораз важливішими в міжнародному контексті. Мусульмани та християни Близького Сходу вже століттями живуть на цьому рубежі й можуть поділитися з нами досвідом співжиття.

Записав Петро Дідула