Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

З 17 по 21 серпня 2015 р. у Православній академії Криту відбулася міжнародна конференція Європейської асоціації жінок–богословів «Слово надії для світу». Ця вже шістнадцята поспіль конференція стала доброю нагодою для жінок, які займаються дослідженнями у різних ділянках богослов’я, поділитися своїми напрацюваннями у сфері соціальної справедливості і пошуку шляхів виходу із кризових становищ крізь призму богослов’я. 

У центрі уваги учасниць конференції був миротворчий потенціал слова Надії, виражений у священних текстах релігійних громад, у культурних надбаннях та академічних богословських дослідженнях, зроблених різними людьми у різних соціальних і культурних контекстах. Саме Надія, на велике переконання учасників заходу, має здатність змінити на краще світ, що страждає від дискримінації, утисків, соціальної та екологічної деградації, несправедливості та експлуатації. Роль жінок у поширенні цієї вістки Надії, їхня соціальна активність та участь у перетворенні цього світу була в центрі уваги конференції. Доповідачі та учасники конгресу обговорювали питання пошуку шляхів донесення Доброї Новини сучасним європейцям і впливу на процеси формування культурного та політичного соціуму Європи.

 На завершальний день конференції відбулося пленарне засідання, присвячене українському питанню, зокрема конфлікту на Сході нашої держави, та питанню жіночої участі у пошуку богословських відповідей у цій боротьбі за незалежність. Гелен Зордрагер (Heleen Zorgdrager), викладач систематичного богослов’я Протестантського богословського університету Амстердаму і гостьова лекторка Інституту екуменічних студій УКУ, виголосила доповідь «Чи надія потребує героїв?», у якій запропонувала феміністичне прочитання ролі богослов’я і наративів спасіння у російсько-українському конфлікті. Варто згадати, що у пленарному засіданні брали участь також представниці Росії, які борються за справедливість у своїй власній країні.

Представниця України на Конгресі, викладач кафедри богослов’я УКУ і координатор Лекторію СУА Галина Теслюк, запропонувала біблійний підхід до інтерпретації Українського Майдану, взявши за модель біблійні жіночі постаті Міріам та Дебори/Яель. «Надія жінок на краще місце, щоб у ньому жити» – ось що було тематичним фокусом її міждисциплінарної доповіді. Галина Теслюк показала паралель між обставинами, у яких перебували біблійні та сучасні українські жінки в умовах революції. Ці обставини характеризуються переломним моментом, ментальними трансформаціями, необхідністю робити доленосні рішення. Як давньоізраїльський контекст Міріам, Дебори чи Яель, коли Ізраїль, ще нещодавно вийшовши з єгипетського рабства, робив перші націєтворчі кроки, так і контекст сучасних жінок України характеризується зміною рабської пострадянської ментальності на шляху до національного самовизначення. Мало того, Революція Гідності і все те, що за нею слідувало, стали лакмусовим папірцем, який показав, що наявні суспільно-політичні структури часто не можуть запропонувати адекватних відповідей на кризи, натомість жінки здатні брати на себе цілком неочікувані і нетрадиційні для себе ролі задля спільної справи, задля реалізації поки що радше номінальної незалежності у незалежність реальну. Існують різні форми жіночої активності і лідерства, як різними були самі жінки Майдану за своїм віком, віросповіданням, соціальним становищем, професією тощо.

Чи не найбільшим успіхом участі Галини Теслюк у конференції було те, що їй удалося пролити світло своїм колегам з інших країн Європи на реальний стан справ на Сході України, а саме що ідеться про агресивну інтервенцію з боку іншої країни, а не про громадянську війну. Крім того, тема українського жіноцтва у визвольних рухах України хоч і привертає все більше уваги, але проте досі не є досліджена повноцінно.