Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Студенти і викладачі Гуманітарного факультету УКУ та група волонтерів з Краматорська (Донецька область) 19 липня 2015 року взяли участь в українсько-польському семінарі «Спільне минуле, культурна спадщина пограниччя та поділена історична пам’ять», що його спільно організували у Холмі Гуманітарний факультет УКУ та Державна вища професійна школа в Холмі (Państwowa Wyższa Szkoła Zawodowa w Chełmie).

Спікерами з української сторони були науковці УКУ: Орест Лильо, Ігор Скочиляс і Василь Стефанів та дослідник з Бердянська Юрій Федорик, а з-поміж польських істориків і політологів – д-р Анджей Вавринюк (Andrzej Wawryniuk), проф. Анджей Ґіль (Andrzej Gil) і д-р Анджей Шабатюк (Andrzej Szabaciuk). Дискусія зосередилася навколо спільної культурної спадщини українського і польського народів на теренах Лемківщини, Надсяння і Холмщини, перспектив дослідження історії пограниччя та політичної ситуації в сучасній Україні.

Учасники семінару погодилися, що потрібно реалізувати спільні програми зі збереження й впорядкування місць пам’яті українців і поляків по обидві сторони кордону. На думку науковців, це сприятиме усуненню стереотипів, зближенню підходів в інтерпретації минулого та інтенсифікації персональних контактів між молодіжними середовищами обох країн. Під час презентації наукових проектів з історії Холщини зацікавлення викликала вражаюча подібність політики імперії Романових у другій половині XIX ст. щодо українського населення Холмщини із сучасною російською політикою на сході України.

Політологічна частина семінару була зосереджена на поставі Європейського Союзу і Польщі в стосунку до російської агресії супроти України. Польські експерти визнали недостатніми, несвоєчасними і непослідовними заходи європейських країн щодо підтримки України. Водночас, учасники дискусії наголосили на важливості зусиль у гуманітарній сфері низки громадських організацій і приватних осіб з Польщі, які надають практичну допомогу пораненим учасникам Революції Гідності та українським добровольцям і військовим із зони АТО.

Окрім самої дискусії, студентам і викладачам університету польські колеги представили результати останніх археологічних досліджень історичних пам’яток руського (українського) Холма. Зокрема, у фундаментах і підземеллях колишньої унійної катедри в Холмі, зведеної владикою Максиміліаном (Риллом) у середині XVIII ст., археологи виявили поховання представників княжої династії Романовичів і православного духовенства Холмської єпархії XIII–XVI ст. Натомість на території Гірки археологи відкрили резиденцію галицько-волинського князя Данила Романовича 50–60-х рр. XIII ст. з палацом, придворною церквою та іншими забудовами. На місцевому православному цвинтарі збереглася могила прем’єр-міністра Української Народної Республіки Пилипа Пилипчука (1889-1940), а в центрі міста – будинок, в якому 1866 року народився видатний історик і перший президент України Михайло Грушевський.

Зустріч у Холмі відбулася в рамках щорічної навчально-історичної експедиції студентів, викладачів і волонтерів Українського католицького університету в Надсянні, що вже третій рік поспіль проводиться Гуманітарним факультетом у с. Гораєць Любачівського повіту Підкарпатського воєводства з метою впорядкування місцевого греко-католицького цвинтаря. Проведення ж спільного семінару в Холмі уможливила підтримка Вічного фонду ім. Тиміша і Дженовефи Шевчуків (The Tymish and Genovefa Shevchuk Fund), створеного для реалізації програми дослідження України доби тоталітаризму.