Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Учасники міжнародного семінару у Львові «Єдина дата Пасхи — можлива: Алеппський консенсус1997 року» вважають рекомендації, прийняті в Алеппо щодо визначення спільної дати святкування Пасхи, на сьогодні найбільш прийнятними для усіх християнських Церков як Сходу, так і Заходу. Водночас доповідачі закцентували увагу і на усвідомленості того факту, що головна проблема лежить не в підрахунках, а у відсутності довіри між різними християнськими деномінаціями у зв’язку з тривалими поділами.

Мета семінару, як зазначили організатори, — довести до широкого загалу та обговорити «добру новину щодо консенсусу, якого досягли християни в Алеппо на шляху до спільно святкування Воскресіння Христового», водночас підвищуючи рівень довіри між християнськими конфесіями, що є однією з найважливіших причин, чому так важко прийняти пропозицію про одну дату святкування Пасхи, відмінну від тієї, яка існує на сьогодні.

За словами організатора семінару, директора Інституту екуменічних студій УКУ д-ра Антуана Аржаковського, семінар у Львові — це перший захід такого характеру після наради в Алеппо. Він наголосив, що надзвичайно важливим є те, що представники усіх конфесій, які були присутні на семінарі, а також представник Всесвітньої Ради Церков, Папської Ради для сприяння християнській єдності дійшли згоди щодо того, що пропозиції наради в Алеппо є найбільш прийнятними для встановлення єдиної дати Пасхи.

У ХХ ст. Римо-Католицька та Протестантські Церкви Заходу були навіть готові прийняти фіксовану дату Пасхи на другу неділю квітня, якщо б ця пропозиція отримала згоду серед усіх християнських Церков. У відповідь на це Комісія від Православних Церков, яку створили з наміром дати відповідь на таку пропозицію, 1977 року на засіданні в Шембезі рішуче відхилила ідею фіксованої дати Великодня, оскільки це суперечило б тисячолітньому способові обчислення Пасхи. Усі члени комісії висловились за те, щоб дату свята Воскресіння обчисляли згідно з правилами Нікейського Собору (перша неділя після повного місяця після весняного рівнодення) та застосувати при цьому сучасні наукові астрономічні підрахунки.

У відповідь на це Всесвітня та Близькосхідна ради Церков на запрошення Сирійської Православної Церкви 1997 року організували нараду в Алеппо, де богослови усіх присутніх Церков підтримали рішення православної конференції та постановили, що найбільш прийнятним та закоріненим у традицію способом обчислення дати святкування Пасхи було б дотримання норм Нікейського Собору та святкування Великодня у першу неділю після повного місяця після весняного рівнодення, використовуючи у розрахунках сучасні наукові дані. Нарада рекомендувала використовуват як основу таких підрахунках Єрусалимський меридіан.

Важливим є і той факт, як наголосив Антуан Аржаковський, що підтримали пропозиції семінару християнські конфесії у Львові. Під час заходу оголосили зокрема звернення до учасників семінару від митрополита Львівського і Сокальського УПЦ КП Андрія (Горака); архиєпископа Львівського УАПЦ Макарія (Малетича); архиєпископа Львівського УГКЦ Ігоря (Возьняка); пастора Церкви «Осанна», директора Молодіжної Християнської Асоціації Львова Дмитра Колесника; представників Церкви Християн віри євангельської України Романа Соловія, ректора Львівської Богословської Семінарії ЦХВЄ та Михайла Мокієнка, декана Дніпропетровського біблійного коледжу «Світло Євангелія»; настоятеля Вірменського кафедрального собору у Львові о. Тадеоса Геворґяна.

Висловлюючи радість з того, що для розгляду на семінарі обрали таке важливе питання, митрополит Андрій (Горак) зокрема зазначив, що детальнішу відповідь православної сторони на пропозиції, висловлені на нараді в Алеппо, можна буде одержати після Всеправославної наради, а далі — і Собору. Слід також зазначити, що о.-д-р Мілан Жуст, представник Папської Ради для сприяння християнській єдності, зауважив, що Католицька Церква чекає відповіді Православних Церков і що, на його думку, якщо православні, погодяться з алеппськими пропозиціями, то проблем для встановлення єдиної дати Пасхи не буде. Якщо ж, як він зауважив, будуть зауваження з православної сторони чи інший запропонований варіант, то питання обов’язково переглядатиметься.

Д-р Констянтин Сігов, головний редактор видавництва «Дух і літера», який виступав від імені Української Православної Церкви (Московського Патріархату), зауважив, що надзвичайно важливо поширювати інформацію про можливість визначення спільної дати святкування Пасхи, особливо у академічних середовищах, а також серед широкої громадськості.

Як було задекларовано на семінарі у Львові, його учасники поставили перед собою завдання «привернути увагу усіх християн до болючого питання поділу у святкуванні свята над святами — світлого дня Пасхи та повідомити з новою силою про консенсус та поступ, якого вже досягли християни у цьому питанні».

Висловлюючи своє бачення теми, винесеної на обговорення, віце-ректор УКУ Мирослав Маринович, зауважив, що основною проблемою є культурні бар’єри. «Мислення, коли йдеться про одну дати святкування Пасхи для християн, використовує насамперед запитання: хто переміг, а хто програв?», — зауважив він. Навівши приклад політичних радянських таборів, Мирослав Маринович розповів, що там усі свята відзначали спільно, Пасху святкували двічі. За його словами, людей у таких таборах об’єднувало, на жаль, перш за все відчуття спільного ворога. «Але чому на сьогодні немає відчуття, що найсильнішим клеєм може бути і є не спільний ворог, а спільний Бог», — поставив він риторичне запитання до присутніх.

У 2010 та 2011 роках дати святкування Христового Воскресіння співпадатимуть у східних та західних традиціях. Як зауважив Антуан Аржаковський, слід наголосити на тому, що дати святкування Пасхи не лише співпадають за Юліанським та Григоріанським календаряами, а й відповідають астрономічним підрахункам. «І це — важливе свідчення того, що прийшов час спільно святкувати Пасху не час від часу, а зробити це правилом», — наголосив він.

Тому учасники сенінару, як йдеться у підсумковому комюніке, заохочують усіх христян активно долучитися до обговорення цієї проблематики та прикласти усіх зусиль, щоб збіг дат у сяткуванні християнами Пасхи був не винятком, а радше правилом, й відтак Церкви християнського Сходу і Заходу спільно святкували світлий празник Пасхи, що стало б ще одним реальним кроком до віднайдення у майбутньому повного сопричастя.

РІСУ