Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

ІНТЕРВ’Ю ІЗ КАТЕРИНОЮ ЗАЯЦЬ,
сестрою Згромадження сс. Св. Йосифа
ОПДМ, медсестрою в лікарні ШМД

Інтерв’юер: Незабаром мине два місяці, відколи Ви стали студенткою сертифікатної програми з біоетики в УКУ. Які Ваші особисті враження від цієї програми, викладів різних предметів, викладачів?
c. К. Заяць: Для мене наука біоетики є вельми важливим питанням. Я, як медик, дуже бажала навчатися цього предмету. Сама біоетика є наукою про людину, про життя людини від зачаття до смерті. Протягом життя людина опиняється в різних ситуаціях і часто застановляється, як їй вчинити. Я особисто дякую Богові, що дав мені таку можливість – відкрити ще одне джерело інформації. І викладачі тут досить доступно подають свої знання відповідно до потреб часу.
Інтерв’юер: Чи інформація та знання, які Ви отримали за цей короткий час, є для Вас цікавими й корисними?
c. К. Заяць: Я особисто дізналася багато нового для себе, а також почула багато рішень для складних ситуацій. Великою проблемою для людей, які часто не обізнані в біоетичних питаннях, є брак відповідної літератури. Якби видавалося більше літератури, багато охочих могли б скористатися з почерпнутих звідти знань.
Інтерв’юер: Що і як саме Ви, на Вашу думку, зможете застосувати у своїй роботі після завершення навчання в нас?
c. К. Заяць: Працюючи в медичній установі, маю бажання більше спілкуватися з пацієнтами, з лікарями, які часто не усвідомлюють свого правдивого завдання. Було б чудово, якби лікарі, які мають справу з глобальними питаннями, усвідомили свої права та обов’язки.
Інтерв’юер: Які труднощі Ви маєте, станом на сьогодні, та які Ваші побажання до організаторів цієї програми? Ваша думка є важливою; по можливості, її буде враховано найближчим часом або наступного навчального року.
c. К. Заяць: Я думаю, що для мене труднощів як таких нема. Попри все, тут є цікаво. Хочу подякувати викладачам і побажати їм плідної праці. А ще – закликати всіх, хто має таку можливість, до навчання на сертифікатній програмі з біоетики «На службі охорони життя». Бажаю, щоб такі курси ніколи не закінчувалися та щоб на них приходили все нові охочі.

ІНТЕРВ’Ю ІЗ КАТЕРИНОЮ ЗАЯЦЬ,
сестрою Згромадження сс. Св. Йосифа
ОПДМ, медсестрою в лікарні ШМД

Інтерв’юер: Незабаром мине два місяці, відколи Ви стали студенткою сертифікатної програми з біоетики в УКУ. Які Ваші особисті враження від цієї програми, викладів різних предметів, викладачів?
А. Колосовська: Я б хотіла для початку сказати, з якою метою я прийшла на цю програму. Коли я вперше почула про неї, я однозначно вирішила, що буду учасницею програми. Я брала участь у конференції з біоетики, яка проводилася цього року в березні, і навчання на програмі стало логічним продовженням цієї конференції. Моєю метою було поглибити свої знання з біоетики, богослов’я, душпастирства охорони здоров’я.
Протягом цього короткого часу навчання, яке перервалося карантином, мої сподівання виправдовуються. Коли я закінчувала навчання в медичному училищі при медичному університеті, такого предмету, як біоетика, взагалі не було. Ті питання, які порушує біоетика, замовчувалися. І для мене, звичайно, важливо, що тепер я можу здобути такі знання. Я маю найприємніші враження від викладів о. Ігоря Бойка, вони є доступні та надзвичайно глибокі. Приємно мене вразили виклади п. Олега Шепетяка з християнської антропології, які є дуже цікаві.
Інтерв’юер: Чи інформація та знання, які Ви отримали за цей короткий час, є для Вас цікавими й корисними?
А. Колосовська: Так, однозначно, вони є надзвичайно корисними і цікавими. Я планую їх обов’язково використати у своїй практиці.
Інтерв’юер: Що і як саме Ви, на Вашу думку, зможете застосувати у своїй роботі після завершення навчання в нас?
А. Колосовська: Я працюю заступником головного лікаря з медсестринства. У нас у лікарні колектив налічує понад півтори тисячі працівників, у нас 17 відділень стаціонару. Як я вже казала, в роки свого навчання я не мала можливості здобути знання з біоетики. Те саме стосується багато кого з медичного персоналу, який тепер працює: вони теж не мали змоги здобути таку освіту. Ми організовуємо конференції, семінари в лікарні. Отож я буду намагатися ділитися тими знаннями, які отримую тут, під час навчання на програмі, з персоналом нашої лікарні, з Божою допомогою спрямовувати ці знання на захист гідності життя найбільш незахищених.
Інтерв’юер: Які труднощі Ви маєте, станом на сьогодні, та які Ваші побажання до організаторів цієї програми? Ваша думка є важливою; по можливості, її буде враховано найближчим часом або наступного навчального року.
А. Колосовська: Ми всі навчаємося, всі працюємо, і заняття відбуваються вже після роботи. Звичайно, дуже хочеться на викладах якомога більше сприйняти від викладача. Найбільша проблема для мене – що немає скриптів, якогось роздаткового матеріалу. Ми тільки отримали скрипт з біоетики від о. Ігоря Бойка. Хотілося б, звичайно, щоб ми отримали матеріал, щоб нам легше було в навчанні. Якщо це неможливо для нас, то я думаю, що ми відкриємо шлях для наших наступників.

ІНТЕРВ’Ю З ПАНІ АННОЮ КОЛОСОВСЬКОЮ,
заступником головного лікаря по медсестринській
роботі клінічної лікарні Львівської залізниці