Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

При Закарпатському регіональному центрі соціально-трудової реабілітації і професійної орієнтації “Вибір” створена служба психологічної допомоги „Довіра”. Вона допомагає інвалідам, насамперед – дітям і підліткам, знайти своє місце в житті і реалізувати себе у суспільстві так, як це роблять здорові люди. Недавно працівники цієї служби разом із слухачами курсів Інституту управління неприбутковими організаціями УКУ В. Марко, Н. Пасішніченко, О. Гдирею організували для дітей-інвалідів та молоді цікавий психологічний тренінг, який поєднали з екскурсією по монастирях Закарпатської області і відпочинком на лоні природи.

Незвичайна група з п’ятнадцяти осіб, частина з яких заледве самостійно пересувалися (хтось перед тим переніс важку операцію через ракове захворювання, хтось має діагноз „лейкемія” чи легку стадію церебрального паралічу у супроводі дорослих вирушили комфортабельним мікроавтобусом з Ужгорода і через якихось півгодини опинились у православному жіночому монастирі Успіння Божої Матері в селі. Домбоки. Далі, по дорозі на Мукачево група відвідала православний чоловічий монастр в селі Ракошино. „Там ми мали цікаві екскурсії, приклались до чудотворних ікон: у Селі Домбки є чудотворна ікона Божої Матері, яку привезли з Греції, а в монастирі Ракошино – ікона, яка кровоточить, – розповідає учасниця подорожі п’ятнадцятирічна Галинка М. з Ужгорода. – Цей монастир заснував колишній білогвардієць… Уже біля цих ікон я відчувала якийсь особливий приплив сил. А перед тим вагалася: їхати не екскурсію чи ні. Гадала, що не витримаю такої подорожі. А ще мені дуже сподобався живий куточок у монастирі, де ми побачили павлінів, пухнатих курей, фазанів”.

Далі учасників цієї незвичайної групи чекала не менш цікава екскурсія у Свято-Миколаївському жіночому монастирі в Мукачевому. Він розташований у мальовничому місці, на березі річки Латориця, то ж видно, що мав колись оборонне значення. Фундатором монастрия був князь Корятович, якому у 1393 році угорський король подарував Мукачево. Родина Корятовичів довгий час володіла знаменитим Мукачівським замком…

Після Мукачева група прибула в село Синяк, де є відомий санаторій „Синяк”, і зупинилась у римо-католицькій парафії Святого Хреста. Після відпочинку і духовної підготовки у монастирях відбувся психологічний тренінг, який провела психотерапевт, викладач Ужгородського університету Наталія Михайлвіна Заболотна. Він складався із лекції, вправ на впевненість, визначення характерів і тому подібне.

Завершенням тренінгу були відвідини наступного дня греко-католицького монастиря у селі Малий Березний. Отець Мелетій провів цікаву екскурсію, а потім запросив усіх на Хресну дорогу, де розповів про значення хреста в житті кожної людини, про правдиве поняття Божої любові.

По дорозі додому група мала чудовий відпочинок на лоні природи: із вогнищем. смаженим салом. канапками, піснями і жартами. Цікаво, що більшість учасників поїздки не були між собою знайомі, але за ці два дні встигли подружитись. Хтось навіть захоплено сказав:”Почуваюся, як вдома”. Хтось щиро зізнався, що вперше в житті побачив стільки монастрів і відкрив для себе щось дуже важливе.

Інваліди – це люди, які внаслідок втрати здров’я, а отже й роботи, перебувають у постійному стресовому стані. Часто вони обмежені у вільному пересуванні, багато з них позбавлені сімейного затишку, переважно вони перебувають на межі бідності, – розповідає Василина Марко, директор Центру „Вибір”. – Ця ізольованість обмежує їх права і можливості на гідне і достойне життя. Втрата віри у свої сили та можливості реалізувати себе порушує їх рівновагу, настрій, самопочуття. Вони потребують значної уваги, співчуття, медичної, психологічної та матеріальної допомоги. Тому хочемо розвивати такі структури не лише на Закарпатті. Вони потрібні в усіх областях України.

У службі психологічної допомоги „Довіра” консультації психолога, лікаря-реабілітолога та психотерапевта отримало 30 інвалідів. Для них було проведено два групових та дванадцять індивідуальних тренінгів. І це – лише початок.

Ми надзвчичайно вдячні Фонду Генрі Науена, Інституту управління неприбутковими організаціями УКУ та й усім, хто допоміг організувати такий тренінг, хто нас розуміє і підтримує. – каже директор Центру. – У результаті цих тренінгів інваліди, які перебували в кризовій ситуації, виявляють бажання вчитися, здобувати професію, щоб самостійно заробляти собі на життя. Вони нарівні зі своїми здоровими ровесниками хочуть бути конкурентноздатними на ринку праці. На наших тренінгих надія і віра у життя повертається до осіб, які свого часу намагалися покінчити житття самогубством. Вони починають розуміти, що інвалідність – це не вирок для життя, але новий виклик для нього.

Богдана ПЛЯЦУШОК