Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Завдання попередити суїцид в Україні стоїть перед кожним із нас. Тому що ті, хто чинить суїцид або суїцидальні спроби, – це наші діти, друзі, знайомі, співпрацівники, сусіди… Ми не повинні думати, що хтось інший має це питання вирішувати: психологи, священики, лікарі… Це питання життя і смерті, і тому кожний із нас є до цього причетним та співвідповідальним.

Таку думку висловив керівник Школи біоетики Українського католицького університету, член-кореспондент Папської академії Pro Vita о. д-р Ігор Бойко у інтерв’ю газеті «День».

На думку експерта, статистичні дані про те, що в Україні почастішали випадки самогубства, є наслідком багатьох чинників: найперше – це  факт моральної та духовної кризи: «Сьогодні на першому місці серед ключових пріоритетів людини є матеріальні цінності, успіх, кар’єра, стремління заробити швидкі гроші, а загальнолюдські цінності – чесність, правда, відповідальність, пошанування життя, віра в Бога – відходять на другий план».

У такій ситуації, за словами декана філософсько-богословського факультету УКУ, держава повинна створити належні умови для своїх громадян, «які мали б будувати не Європу (Португалію, Іспанію) чи Росію, а Україну. Також Церква повинна проявляти належну душпастирську опіку над усіма вірними, зокрема тими, які потребують особливої духовної допомоги», – зазначив о. д-р Ігор Бойко.

Керівник школи біоетики УКУ вважає, що суїцид можна попередити, адже соціологи, які досліджують це явище, говорять, що дуже часто людина, яка має намір здійснити суїцид, дає про це певну звістку: «Це можуть бути дуже приховані натяки…, особа дає нам певний «сигнал-дзвоник», що у її житті є певні негаразди і труднощі. І тут постає ключове питання, наскільки ми готові почути те, що нам каже ця людина, і зрозуміти її. У житті немає безвихідних ситуацій, але часто цей вихід потрібно шукати, а не опускати руки».

О. Ігор Бойко висловив думку, що часто у країнах, де ухвалюються закони, які толерують асистоване самогубство (допомогу у скоєнні самогубства), узаконюють евтаназію, аборти тощо, рівень скоєння суїциду є значно вищим з огляду на непошану до людського життя,  особливо на завершальній або на початковій стадії розвитку.

Експерт також розповів, чому суїцид є гріхом: «Акт самогубства є відкиненням любові до себе самого та ближнього, запереченням природного інстинкту життя, втечею від обов’язків справедливості та любові до оточуючих. Кожна людина має право на свободу та на автономну організацію власного існування, але сам факт жити-своїм-життям не є об’єктивним вибором людини. Так як ніхто з нас не вирішив увійти самостійно в це життя, але був до нього покликаний, так само ніхто не може його залишити, не почувши поклику з нього».

Щоби запобігти суїцидові, отець Ігор Бойко, вказав три завдання морального упередження від самогубства: «По-перше, суспільство має обов’язок запобігати усім можливим причинам, які можуть наштовхнути особу на позбавлення себе життя, намагаючись бути поряд. По-друге, нагадувати усім християнам та людям доброї волі, що віра в Бога може допомогти подолати терпіння і труднощі тим, хто почувається пригніченим та розчарованим. По-третє, треба зрозуміти стан душі людини, котра вирішує добровільно накласти на себе руки, щоб уникнути абстрактних моральних суджень у конкретних ситуаціях», – підсумував керівник Школи біоетики УКУ.

Прес-служба УКУ