Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

7 червня в Українському Католицькому Університеті за сприяння Інституту релігії та суспільства відбулася презентація книжки отця Ігоря Царя „Останні будуть першими”. Твір відображає нелегкий досвід багатолітньої праці отця Царя тюремним капеланом.

Вступним словом презентацію відкрив віце-ректор УКУ з питань зовнішніх зв’язків Мирослав Маринович, який, зокрема, зазначив: „Отець Ігор Цар не просто визнав існування Бога, він взявся за Його руку, як мала дитина за руку батька. І Господь привів його до служіння всім тим, хто його потребує. А книга, яку ми сьогодні презентуємо, є новим кроком на цьому шляху служіння. У євангельському розумінні цього слова вона є неводом, за допомогою якого о. Ігор ловить людські душі й запрошує їх до преображення”.

Своїми думками про актуальність книжки та духовних і суспільних проблем, які вона унаочнює, поділилися ті, хто допомагав о. Цареві в підготовці й випуску видання – директор львівського видавництва „Папуга” Тарас Гаданюк, літературний редактор Іванка Дорош, директор Фонду св. Володимира Ігор Матушевський, а також о. Йосиф Будай із Кам’янця-Подільського, де колись о. Ігор був парохом, начальник Управління з виконання покарань у Львівській області полковник Василь Ільницький із колегами. Особливо теплим був виступ одного з колишніх в’язнів, Михайла Витвицького з Івано-Франківська, якого духовна опіка отця Царя навернула в тюрмі до Бога.

„Останні будуть першими” – це відверта й щира оповідь про прихід о. Ігоря – через терни скаліченого дитинства, роки тюремного досвіду й тяжких духовних пошуків – до пізнання Бога. Велику частину займають листи-свідчення в’язнів, серед яких отець Цар зі справді пастирською любов’ю і невтомністю виконує свою місію – рятує душі „дорогеньких тюремних ягняток”, допомагаючи їм не втратити за колючим дротом людську подобу не тільки полум’яним словом, а й конкретним прикладом свого життя.