Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Головною передумовою становлення європейської цивілізації стала психологія вільної людини, наголошує директор Iнституту філософії ім. Г. Сковороди НАН України, академік Мирослав Попович, який 13 лютого прочитав в Українському Католицькому Університеті лекцію на тему “Людина і свобода”. Виступ відомого українського філософа став своєрідним інавгураційним актом для нової сертифікатної програми кафедри філософії УКУ під назвою “ІНША ЄВРОПА: вчитуючись у альтернативи”, яка стартує 27 лютого.

За словами академіка, тему для свого виступу він обрав невипадково. Лекція мала на меті наблизити слухачів до філософського осмислення сучасної ситуації в Європі та місця України в ній. А саме взаємозв’язок свободи й людини – один із тих феноменів, що стали підвалинами європейської цивілізації; водночас він до сьогодні породжує і в Європі, й поза нею чимало дискусій.

Європейці йшли до визначення свободи як основоположного в людській особистості ще від часів римського права, у статтях якого вперше дається юридична й моральна оцінка такому явищу як рабство. Поняття про його ганебність і неприпустимість щодо вільного громадянина Риму стало початковою сходинкою в розвитку того, що сьогодні в європейській моделі життя називають конституційними правами людини. “Саме Рим заклав передумови вироблення психології вільної людини, яка в суспільній свідомості розвивалася упродовж наступних століть й увінчалася поняттям про гідність людини та право на її пошанування у будь-якому випадку”, – зазначає Мирослав Попович.

Розмірковуючи над проблемою свободи й відповідальності, філософ звернувся до думок австрійського та американського ліберального економіста Франца фон Гаєка, який стверджував, що норми й цінності для індивідів у суспільстві є лише правилами гри. Ця теза міцно вкоренилася в свідомості багатьох людей сьогодні, зауважує Мирослав Попович. На його думку, норми, і в тому числі свободу, потрібно розглядати як щось значно фундаментальніше, ніж правила гри, які можна просто відкинути, коли вони не задовольняють гравців.

З іншого боку, в моральному вимірі свободи важливо враховувати, як різні народи й культури трактують моральну норму. Європейці визнають особисту відповідальність людини за скоєне лише нею; натомість далекосхідним народам притаманна така моральна норма, як відповідальність суб’єкта й за те, чого він не робив: наприклад, японець відчуватиме провину лише за те, що хтось чи щось спричинило іншим особам у його присутності дискомфорт. “Проблема свободи – вічна, вона існувала в різних суспільствах і станах. Неможливо створити алгоритму для вирішення цієї проблеми, що пасував би для всіх часів і народів, так само, як не можна знайти норму, яка б оцінювала самі норми”, – вважає академік.