Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

На початку цьогорічної осені Український Католицький Університет розпочав ще один етап свого розвитку. Із 17 вересня, з моменту урочистого посвячення, перед студентами-богословами гостинно відчинив двері новий корпус філософсько-богословського факультету УКУ в межах Богословського центру на вул. Хуторівці у Львові, для створення якого було докладено неабияких зусиль. Своїми думками з приводу такої небуденної як для УКУ, так і загалом для українського богослов’я події поділився ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк.

Кореспондент: Отче-ректоре, що символізує посвячення і відкриття нового корпусу філософсько-богословського факультету УКУ?

О. Борис Ґудзяк: Здається, ще вчора все, що мало стосунок до Бога і божественного, було запереченим, нищеним, цькованим. Але пройшов час – і з Божою благодаттю, з допомогою добрих людей, багато з яких – неукраїнці, з виснажливої праці нашої Церкви та її вірних не лише відродилася Церква, не лише християни здобули права для особистого духовного життя, але й постали та розвиваються богословські структури, богословські інституції. Посвячення нового корпусу філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету, що його вимріяли колись Патріарх Йосиф і Митрополит Андрей, у який вкладено й жертви мучеників нашої Церкви, є своєрідною кульмінацією усіх цих процесів.

Кор.: Значення цієї події, напевно, виходить за рамки лише УГКЦ…

О. Борис Ґудзяк: Цей дім, «що його створив Собі Господь», є видимим знаком, що для нашого міста, для нашого регіону, для нашої держави богослов’я важливе. Львів, Україна, наша Церква, я навіть сказав би – Вселенська Церква, отримують надзвичайно потенційний духовний та інтелектуальний центр. Символічно, що стається це буквально за кілька місяців після визнання богослов’я. До речі, головною рушійною силою побудови цього центру був ректор семінарії Святого Духа о. д-р Богдан Прах. Його внесок – неоціненний. І ми вдячні йому й усім тим, хто долучився до такої величної справи.

Кор.: На Вашу думку, як переїзд ФБФ у нову будівлю вплине на життя факультету й університету загалом?

О. Борис Ґудзяк: Цей будинок дуже гарний. І мені здається, він творитиме особливу атмосферу й мікроклімат. Він буде місцем зустрічі провідних теологів і майбутніх богословів УГКЦ. А також, як показує досвід Семінарії, яка вже стала конференційним центром для монаших чинів, для міжконфесійних та екуменічних зустрічей, цей факультет стане також таким місцем зустрічі Церкви й суспільства, релігій та політично-економічних чинників і людей доброї волі, які представляють різні сектори українського, європейського, а можливо, й світового життя. Для університету з переїздом богословського факультету на вулицю Хуторівку створюється можливість у нашому першому корпусі розвивати гуманітарний факультет. Ми отримуємо можливість для нової праці, що мала би допровадити до нової богословської думки, яку Україна запропонує світові.

Кор.: Наявність ширших можливостей – це, окрім іншого, ще й свого роду виклик…

О. Борис Ґудзяк: Отож тепер дуже важливо, щоби громадськість, Церква, студенти зрозуміли відповідальність, яку становить наявність такого Центру для всіх нас. Гадаю, не одна людина, яка його вперше побачить, здивується: «Як так швидко таке щось гарне і таке святе у своїх цілях постало серед нас?» У нас тепер великий обов’язок – не лише шанувати цей будинок, але й спиратися на той потенціал, який він для нас творить. Торік вперше відбулася конференція «Кайрос», що по-грецьки означає «Пора»: триста молодих богословів зібралися в щойно посвяченій семінарії. Вже тоді було видно, що ми маємо великий людський потенціал. Тепер у нас додалося місце, де він має змогу ефективно працювати.