Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Події Майдану та після нього сигналізували вироблення того духовного центру, який стане опорою для нового українського суспільства. Подібними роздумами про те, яким чином можливо побудувати єдність на базисі християнства, поділився віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович під час своєї лекції у Подільському клубі на тему «Християнські цінності як платформа до національного порозуміння» у Києві, 14 травня.

Перш за все відомий громадський діяч попросив пригадати про основні прагнення людей, які жили Майданом. Це було не просте бажання зміни фігур при владі, а щире прагнення зміни цілої системи, себто бажання моральної революції. За його словами, головну втіху після революції приносить нове покоління українців, яке вільно володіє свободою.

«Такого не було в 2004 році, це інші, нові люди. І з таким молодим поколінням ми можемо вільно спілкуватись зі світом. Вони вимагають припинити звичне для нас виборче лукавство, усім серцем прагнучи побудови нового суспільства, в основі якого лежатимуть цінності. Це були постраждалі пасіонарні активісти, в них закладена чиста воля до змін, а не погляд, який шукає можливості надбання нової квартири або машини», — підкреслив він.

Маринович переконаний, що під час Майдану Україна умовно скинула стару шкіру, однак нова ще досі не відросла. При цьому зовнішня агресія з боку «сусіда-брата» не дала повноцінно насолодитись перемогою, кинувши людей у нові втрати та розчарування. Водночас експерт порівняв теперішнє суспільство з пересиченим хімічним розчином, що переповнений переживаннями змін, які ніяк не наступлять з низки причин: відсутність практики організаційної структуризації (на прикладі відсутності представників молоді у парламенті); спроможність людей під час Майдану на велике духовне навернення та на велике натхнення, екзальтацію, допомогу іншому; небажання прийняти такий світ, в якому вони знову опинились.

«Люди до останнього допомагали іншим, кидались під кулі, жили на вищих духовних регістрах. А потім сталось повернення у старі форми життя, знову виповзли обман, корупція, люди не хотіли вірити цьому. Серед молоді навіть спостерігались суїцидальні нахили. Але за цих обставин очевидно, що ми не подолаємо інерції розбещення за Януковича, якщо не буде народного преображення не лише на Майдані, а й в повсякденному житті, від кожного особисто», — ділиться віце-ректор УКУ.

Важливим моментом, на його думку, є те, що людина має бути готовою до змін, прагнути їх та чітко це собі стверджувати. І, найголовніше, це має бути чітке внутрішнє рішення — відтепер жити лише чесно, не зважаючи на те, як поводяться інші. Додамо, що сам Маринович провів в політичному ув’язненні 10 років, але він пояснює, що цей термін був недарма даний Богом. Він певен, що наразі треба формувати нову «істоту» суспільства – трансформувати її в духовну, як гусінь трансформується в красивого метелика. Але важливо, аби змінилась кожна сфера життя, а зміни не мали лише популістський характер.

«Господь творить Всесвіт, музику сфер, а людина йому допомагає. Не вживайте поширену фразу «я – маленька людина, яка нічого не може змінити». Така свобода – це дар Святого Духа, який дає точку кристалізації для нового суспільства, нової нації. Це є шлях терпимості, певної духовної жертви. Точка кристалізації буде точно пов’язана з пожертвою, духовним струсом. Нам треба втілювати зміни – преображати світ», — підсумував Мирослав Маринович.

Джерело: РІСУ