Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

«На Майдані немало значення, якою мовою ти говориш. Коли людина поряд з тобою готова вмерти за ті ж самі ідеали, що й ти, мова перестає бути носієм імперських ознак. Майдан дуже сильно перевиховує», – так проаналізував поведінку людей на Євромайдані проректор УКУ Мирослав Маринович. 6 березня Львівська бізнес-школа (LvBS) спільно з компанією pro.mova презентували підсумки свого дослідження про революційні події в Україні.

Виступаючи на дискусії «Україна післязавтра: чи можливе втілення ідеалів Майдану?», Мирослав Маринович зосередив увагу присутніх на певній формі патерналізму, який присутній українському народу. На думку громадського діяча, нам слід змінювати підходи до багатьох питань, які стосуються співвідношень держава-людина.

«Дослідження показує, що прагнення українців бути в Європі не обов’язково збігаються з її принципами. Я вивів з нашої готовності іти в Європу певний момент патерналізму в дещо іншому контексті. Один об’єкт нашого патерналізму − це Росія, на яку ми покладалися, і яка нас розчарувала. Тепер ми хочемо в Європу, але також пасивними споживачами: від Європи ми очікуємо благ, проте не готові через особисту відповідальність долучатися до творення цих благ. Звісно я кажу лише про частину людей, є велика нова реальність, поява молодого покоління, які готові брати відповідальність і за себе, і за країну», – наголосив проректор УКУ.

Причини цього, на думку Мирослава Мариновича, криються ще в радянських часах. Вони найкраще характеризується фразою «прошла зима, началось лето, спасибо партии за это», коли люди всію відповідальність і сподівання покладали на державні органи влади. Згодом, в час демократичних змін в Україні з настанням її Незалежності, українці почали вибудовувати своє розуміння патерналізму.

«У якийсь момент ми зупинились у посередньому становищі. У нас немає ідеї яскраво вираженого царя, з одного боку, але з іншого – нам ще далеко до усвідомлення того, що чиновники, влада − це слуги, які діють відповідно до соціальних потреб. Оце посередині дуже часто мені нагадує феномен отаманщини: ми очікуємо лідера, який візьме відповідальність за нас, і, водночас, персональна відповідальність є розкиданою», – зазначив Мирослав Маринович.

Втім, після Майдану, український народ переживає ще одну зміну в розумінні цього. Головне питання, яке постає в цьому контексті, як має співвідноситися патерналізм та християнська ідея про милосердя і турботу про ближнього свого.

«Для мене важливо розуміти, як ми уявляємо відсутність патерналізму: чи це сліпа, жорстка боротьба індивідів за те, що сильний виживає, а слабкий вмирає? Є законні функції держави, які передбачають служіння або певним категоріям населення, або просто покликані служити у найкращому розумінні цього слова. Християнство накладає на усіх обов’язок бути відповідальним. Милосердя, допомога іншим не несе загрози патерналізму, бо вони не роблять людину рабом», – підсумував Мирослав Маринович.

Нагадаємо, що Львівська бізнес-школа спільно з компанією pro.mova проводили опитування «Україна післязавтра: як Майдан змінює українців», яке відбувалось з 4 по 10 лютого 2014 року на Майдані у Києві, а також онлайн, що відбувалось з 7 по 14 лютого.

Запитання формувалися у два блоки: перший стосувався рівня згоди із твердженнями, що розшифровують 12 європейських цінностей (взятих із проекту Європейської Конституції) та деяких аспектів патерналізму, другий блок вимірював рівень готовності діяти в межах європейських цінностей та готовності до відходу від патерналізму.

Результати цього дослідження були представлені на дискусії.

[youtube]http://www.youtube.com/watch?v=fUp5Q_LeuZ8[/youtube]

Прес-служба УКУ
за матеріалами Львівської бізнес-школи