Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

30 жовтня на гуманітарному факультеті УКУ відбулася наукова конференція «Євген Петрушевич: постать на тлі доби». Близько 30 науковців з різних міст України взяли участь в дискусіях про феномен Західно-Української Народної Республіки та ідею соборності українських земель у «прочитаннях» тогочасних еліт.

Як розповів декан гуманітарного факультету Ігор Скочиляс, метою конференції, яку приурочили до 95-річчя утворення Західноукраїнської Народної Республіки та в рамках святкування 150-ліття з дня народження Євгена Петрушевича, було підведення підсумків досліджень періоду Української Революції 1917-1921 рр. за роки Незалежності. Успіх конференції став можливим завдяки консолідації зусиль різних академічних наукових середовищ України, а саме Львова, Києва та Івано-Франківська.

Досліджуючи постать Євгена Петрушевича, дослідники намагалися представити його діяльність відповідно до вимог того часу, коли політична ситуація змінювалася кардинально за короткий проміжок часу, а швидкість і правильність прийняття рішення визначала долю народу та країни.

Одна з тем, яка жваво дискутувалася під час конференції, стосувалася проблеми формування спільного українського національного простору в добу ЗУНР та УНР. Науковці ставили питання, чи можливо зараз говорити про українську революцію 1917-1921 рр. як спільний феномен, чи доцільніше все ж розрізняти історичну традицію УНР на Великій Україні та ЗУНР у Галичині, за одночасного представлення метанаративу «Українська Революція» як спільної історичної пам’яті для обох берегів Дніпра. Доповідачі також наголошували на необхідності «вписування» тогочасних подій в Україні у ширший загальноєвропейський контекст.

Для УКУ конференція є важливою принаймні з кількох перспектив. По-перше, дослідницька проблематика, що обговорювалася тут, цілком корелюється з науковими пріоритетами кафедри нової і новітньої історії України гуманітарного факультету. Відтак, на думку Ігоря Скочиляса, формат конференції відкриває можливості для безпосередньої комунікації викладачів УКУ з різними середовищами дослідників. По-друге, саме архів УКУ у Римі диспонує унікальним архівом ЗУНР, перспективи опрацювання матеріалів якого жваво обговорювалася учасниками конференції. «УКУ, який десятиліттями дбайливо зберігав це місце пам’яті про нашу національну традицію, виразно декларує свою готовність поділитися цією унікальною інформацією з українськими науковцями», – заявив Ігор Скочиляс.

Прес-служба УКУ