Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Необхідне створення академічного середовища, яке би сповідувало спільні цінності і принципи

На днях у  львівській міській раді  відбулося засідання Ради конкурентоспроможності Львова. Ця структура об’єднує громадських лідерів, підприємців, освітян, а також міських службовців, які здійснюють моніторинг за станом реалізації Стратегії підвищення конкуретноспроможності міста. Дану стратегію розробили представники львівської громади разом з міжнародною консалтинговою компанією Monitor Group та Фондом «Ефективне управління». У 2010 році її схвалила  Львівська міська рада; стратегія охоплює період до 2015 року.

На її основі  створено два основні кластери – ІТ і бізнес-послуг та туризму, як такі, що мають найбільший потенціал для прискорення економічного розвитку Львова та збільшення його інвестиційної привабливості. На сьогоднішній день відбувається процес формування двох наступних кластерів – «Папір-друк» та «Одяг-взуття». Найближчим часом розпочнеться розробка стратегії конкурентоспроможності Львова до 2020 року.

На останній зустрічі пролунала пропозиція створити ще й освітній кластер у Львові. На мою думку, це дуже важлива і вчасна ідея, яку варто втілити у життя.

Тож навіщо Львову освітній кластер?

По-перше, у львівських вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації, вчить і навчається більше 140 тис. осіб, а в загальноосвітніх школах – 290 тис. Половина населення міста безпосередньо занурена в процес організованого здобуття і поширення знань.

По-друге, сучасну економіку недарма називають економікою знань, тому  що висока додана вартість продукції визначається передусім рівнем вкладеного у неї знання.

По-третє, освітній кластер повинен змінити характер академічного середовища, воно повинно дбати не про привілеї і статуси, а про якість і зростання науки.

Освітній кластер потрібен Львову з прагматичних міркувань. Живе і плідне академічне середовище потребує тісного спілкування. Питомим завданням будь-якого університету є долання бар’єрів. Університет існує у форматі спілкування. Фрагментація дисциплін, диференціація і глибока спеціалізація предметних ділянок призвела до значних труднощів у спілкуванні між науковцями з різних ділянок знань, до відсутності спільної мови всередині самих університетів.

Але немає спільної мови і між університетами. У Львові відсутнє академічне середовище, яке би керувалося спільними цінностями і сповідувало спільні принципи.  

Мабуть, найбільш об’єднаним є студентство, інституційним втіленням чого є міжуніверситетські студентські організації, студентський парламент Львова. Студенти мали чудову нагоду пережити цю спільність завдяки ЄвроМайдану і Революції гідності. Не видно, однак, схожих авторитетних і дієвих об’єднань викладачів. Без сумніву, певною платформою наукової комунікації є секції Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Українське богословське наукове товариство, Академічна Обнова, інші профільні академічні об’єднання. Однак, справді впливового громадського академічного середовища не існує.

Що є ознакою такого середовища?

Існування середовища веде до появи неписаних законів. Поряд з формальними правилами гри, прописаними у законодавчих актах різного рівня, з’являється академічна культура, як певний стиль життя і поведінки.

Елементами академічної культури можуть бути прозорість і підзвітність, імператив якості, академічна доброчесність, пошана до базових академічних цінностей свободи і діалогу, віддання переваги розумовій аргументації перед грубою силою у вирішенні конфліктів тощо. Допоки перелічені цінності залишаються справою сумління індивідуального дослідника чи окремих вчених, культури немає. Культура з’являється, коли група людей береться за вирішення спільних завдань і вдається до спільних дій. Чи багато спільних дій ми помітили в нашому львівському академічному товаристві останнім часом?

Я хочу запропонувати декілька спільних дій, які можуть об’єднати академічну спільноту, а й принесуть їй неабияку користь. Почнімо з компанії  «За чесний університет», яка б мала створити атмосферу неприйняття плагіату, створення політики і практик запобігання науковим крадіжкам. Нагадаю, що цього вимагає новий закон про вищу освіту, але ще більше потребують наші студенти, серед яких плагіат у різних формах, на жаль, не є рідкісним явищем.

Наступна пропозиція – кампанія «За прозорий університет», в рамках якої викладачі  зможуть  оприлюднити свій навчальний і науковий доробок перед громадськістю. Завдяки одному з проектів європейської програми Темпус, а саме “Національна система забезпечення якості і взаємної довіри в системі вищої освіти – TRUST” за допомогою WEB-технологій було розроблено унікальний продукт – інформаційну платформу для прямого зв’язку між суспільством і освітою «Портал із забезпечення якості вищої освіти». Мета створення такого порталу – надати громадськості доступ до первинної інформації про стан системи освіти, гравців і процеси в ній; створити можливість для персоналізованої оцінки зацікавленими особами відповідно до їхніх запитів і потреб впливу освітніх результатів на академічний та соціальний розвиток; посилити громадський контроль за правдивістю інформації про систему освіти за допомогою соціальних механізмів перевірки.

Передумовою для ефективного вжитку цього інструменту є готовність викладачів університетів викласти он-лайн в порталі всю інформацію про свої академічні досягнення. Викладачі мають унікальний шанс започаткувати процес, який може оздоровити не тільки академічну спільноту, а й суспільство в цілому, зробити його по-справжньому відкритим. Такий засадничий крок може бути справою тільки академічного середовища, а не приватної ініціативи.

Створення освітнього кластеру у Львові допоможе стимулювати всі ці процеси, покращити якість освіти, а отже зробити наше місто більш конкурентоспроможним. Зі змінами у механізмах державного фінансування вищої освіти, передбаченого у новому законодавстві, наші львівські університети будуть змушені конкурувати за кращого студента не тільки між собою, а й з іншими містами.

Крім цього, все більше доводиться конкурувати з польськими і європейськими університетами, які широко відкривають двері перед кращими  українськими студентами. Єдиний спосіб витримати цю конкуренцію – це підвищувати якість, творити культуру якості. А це краще робити разом, в дійовому академічному середовищі.

Тарас Добко

Джерело: zaxid.net