Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Нині на брифінгу в УКУ перший проректор УКУ Тарас Добко, директор департаменту гуманітарної політики Олекса Побурко та професор Ярослав Грицак озвучили позицію УКУ щодо змін у законі «Про вищу освіту», якими передбачено чіткий розподіл вищих навчальних закладів, – про це сьогодні, 20 жовтня, повідомив кореспондент ЗІКу.

23 вересня Кабмін підтримав ініціативу міністра освіти і науки Івана Вакарчука щодо законопроекту, розробленого МОН, який у червні 2008 року пройшов громадське обговорення. Метою МОН було упорядкувати систему освітньо-кваліфікаційних рівнів, скасувати розбіжності у визнанні наукових статусів в Україні та за кордоном, підпорядкувати, згідно із світовою практикою, інститути університетам та академіям, увести студентів до вчених рад ВНЗ, дозволити ВНЗ відкрити рахунки у національній та іноземній валюті (зокрема, депозитні), самим присуджувати наукові ступені та вчені звання та встановлювати індивідуальні нормативи чисельності студентів.

Загрозу приниження Український католицький університет побачив у новій системі чіткого розподілу ВНЗ, за якою існуватимуть класичні університети (понад 6 тис. студентів стаціонару та 8 галузей освіти і 8 наукових спеціальностей), профільні університети (4 тис. студентів стаціонару та 4 галузі освіти і 3 наукові спеціальності), академії (2 тис. студентів стаціонару та 1-2 галузі освіти й 2 наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів стаціонару, підготовка бакалаврів), професійні коледжі (не менш як 500 студентів стаціонару та підготовка молодших спеціалістів). Отож, УКУ як незалежна недержавна інституція стане приниженим до рівня професійного коледжу, хоча учасники брифінгу наголосили на його винятково якісних освітніх послугах.

За словами першого проректора УКУ Тараса Добка, Український католицький університету у Львові постановив, що бере курс не на гігантоманію, а на збереження культури навчання. Відтак чисельність студентів не планували більшою за 2.5 тис. осіб. Тепер в УКУ навчається 550 студентів стаціонару, 45 – заочників та 300 – за різноманітними програмами. «Ми не розуміємо, яким чином кількість студентів може визначати якість навчання? Це недосконала зміна, за якою зневажено недержавні університети та розширено повноваження для державних. Утім незалежно від форми власності університети мають право розвиватися, їх не варто протиставляти на тій підставі, що тільки державні навчальні заклади дбають про освіту, а приватні – буцімто про комерцію. Це проблема філософії освіти, яка є публічним суспільним благом. Прикро, коли недосконалість поправок до закону зв’яже руки університетам у втіленні їхніх добрих і корисних проектів», – наголосив Тарас Добко.

Олекса Побурко, зауважив: «Ми не маємо права втратити заклад такого рівня» і запевнив, що завтра на сесії Львівської міськради мер Андрій Садовий зробить заяву на підтримку УКУ.

На думку професора Ярослава Грицака, УКУ буде університетом, незалежно від кількості студентів, бо є визнаним світовою спільнотою католицьких університетів. Історик Грицак нагадав історичний факт: університети виникли у католицькому світі, розвинувшись із науки богословія. Натомість університети Східної Європи виникли як державні і то набагато пізніше, ставши інструментом держави по вправлянню мізків. «Закон добрий, але запізнілий. У світі є система ознаки не за кількістю студентів, а за якісними показниками. Якість є там, де автономія, конкуренція, іншість. Ми домагаємося такої автономії не тільки для себе, а й для усіх навчальних закладів, щоб не повторився сумний досвід 2004 року, коли Янукович вказав, як мають голосувати на виборах студенти». Ми, ЛНУ ім. Франка та Києво-Могилянська академія цього не робили, тому після Помаранчевої революції створили консорціум автономних університетів. Для університетів – автономія дуже природне середовище», – сказав Ярослав Грицак, який вболіває за те, щоб УКУ не був принижений до рівня коледжу.