Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

В останній день 2007 р. Українська громада греко-католицького храму св. Володимира та Ольги Чикаго прощалася із д-ром Романом Смиком, великим подвижником української культури, людини високого громадського обов’язку.

Він залишив по собі пам’ять не тільки в експозиціях виставок в різних кінцях світу, але і в серцях тих, кому він допомагав і кого цінив.
Не беру собі за мету переглянути всю багатосторонню діяльність пана Романа Смика. Хочу сказати тільки кілька слів про його стосунки до Католицького Університету.
Єдина у Львові кімната музей присвячена Патріярхові Йосифа розташована в УКУ. В основі – філателістичні матеріали і пропам’ятні видання про Патріарха Йосифа Сліпого. 30 років свого життя присвятив пан Смик збиранню і виданню цих матеріалів за свій кошт. В 1992 році, коли відбувалось перевезення Патріарха до Львова, доктор Роман Смик розповідав про його життя експозицією виставки „Народ Патріархові“. Виставка подорожувала по Україні і стала першим уроком з історії Греко-католицької Церкви та її глави. Старші люди пригадували, а молоді часто вперше чули про героїзм і стійкість, відданість Богові і своєму народові визначного сина України Йосифа Сліпого.
Пан Роман нераз повторяв, що ми українці маємо схильність забувати свою історію, а ця збірка допомагає утривалити пам’ять про визначну постать і жертовне життя Патріарха. Виставка побувала в Тернополі і Івано-Франківську, Бережанах і Коломиї, Чернівцях і Києві, а також в Чорткові, Дрогобичі, Самборі, Стрию та Зарваниці. Всього – в 12 містах України. Експозиція “Йосиф Сліпий в філателістичних і пропам’ятних виданнях“ стала базою для створення музеїв в Трускавці, Заздрості і Католицькому університеті. Не тільки грунтовні збірки матеріалів передав д-р Роман Смик цим музеям, але і надав власні кошти на облаштування виставок. Для нього було важливо не тільки підтримувати працю музею, а й те, щоб він розвивався.
Пан Роман користав з нагоди, що Інститут Історії Церкви заопікувався кімнатою-музеєм Патріарха в УКУ і нав’язав контакти зі священиками, котрі пережили роки переслідування і як Патріарх вистояли у вірі. Доктор Роман – один з небагатьох, який щиро переймався життям і побутом священиків старшого покоління, сам син священика, він знав про життя священичої родини не з чужих слів. Він постійно старався про інтенції для заслужених священиків. Цим підтримуючи їхню непросту матеріальну ситуацію.
У листах до Пасторального відділу Інституту завжди цікавився життям університету і музею. Передав Інститутові колекцію-архів патріаршого фонду в Чікаго, колекцію документів і матеріалів присвячених тисячоліттю хрещення України-Русі.
Ми часто говоримо про роль особи в суспільстві. Доктор Роман Смик і є яскравим зразком такої Особи. Він залишив не просто слід в приміщенях музеїв, створених за його ініціативою, а й тепло в душах тих, хто стикався з ним, хто відчував його руку підтримки. Його енергія направлена у будучість, і нас заставляє бути небайдужими до тих, хто поруч і тих, кому завдячуємо нашим сьогоденням.
Хай з Богом спочиває!

Ірина Коломиєць
Інститут Історії Церкви УКУ