Студентський майдан об’єднує Україну. Однак її роз’єднує його партійність. Так вважає правозахисник Мирослав Маринович. У своєму інтерв’ю журналу “Країна” він критикує такий спосіб повалення пам’ятника Ленніну, яке відбулося у Києві за участю “Свободи”. А також факельний похід у день народження Степана Бандери 1 січня цього року.

“Я би хотів, щоби Україна розпрощалася з ним в інший спосіб. Йдеться не про сам пам’ятник, а про голови людей. А в них Ленін ще присутній. І це для мене було трощення каміння, а не трощення комунізму. Цей вчинок у мене не викликає захоплення. А це манера “Свободи”, яку я органічно не приймаю, – каже Маринович. – У Львові, коли знімали пам’ятник, то принаймні було рішення міської ради. Мені хочеться, щоби було прийнято рішення про демонтаж. І щоби цей демонтаж не зауважив ніхто. Щоби приїхали комунальники, без анонсів і телебачення, зняли пам’ятник. А кияни тихенько би йшли собі заклопотано і навіть не помітили, що Ленін щез. Цього ефекту мені дуже бракувало. Ленін мав просто вивітритися.”

Першосічневий похід із факелами за Бандеру також не додає авторитету українцям у європейській спільноті, вважає Маринович. Помилки революції ідуть від радикалізму і амбіцій, диявольського прагнення політиків показати свою силу.