Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

9 червня в Українському Католицькому Університеті увазі інтелектуальної еліти було представлено два видання Інституту Національної Пам’яті (ІНП) Польщі: „Львівщина під радянською окупацією (1939-1941)” („Lwowskie pod okupacją sowiecką (1939-1941)”) та „Акція „Вісла” („Akcja „Wisła”).

Презентацію організували Український Католицький Університет спільно з Комісією виявлення злочинів проти польського народу ІНП та Генеральним консульством Республіки Польща у Львові. До організації заходу долучилися Львівський Національний університет ім. І. Франка, Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, Вища римо-католицька семінарія в Брюховичах та Львівська Духовна семінарія Св. Духа.

У презентації взяли участь ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк, ректор ЛДС Святого Духа о. д-р Богдан Прах, голова ІНП д-р Януш Куртика, д-р Єжи Драус, автори деяких публікацій, зокрема, д-р Ґжеґож Мотика, д-р Томаш Береза, а також Митрополит Перемишльський Іван Мартиняк, владика Софрон Мудрий та інші.

До книжки „Львівщина під радянською окупацією (1939–1941)” ввійшло 29 свідчень тих поляків, які були очевидцями приходу „перших совітів” до Львова і їхніх репресій проти цивільного населення. У виданні „Акція Вісла” – п’ятому томі з серії подібних книжок, що його підготували українські й польські науковці та працівники спецслужб обох держав – опубліковано документи, які стосуються однойменної акції, метою якої було ліквідувати партизанські загони Української Повстанської Армії та депортувати українське населення з території південно-східних воєводств Польщі.

„Ці видання важливі насамперед тим, що є документальною основою для праці істориків, — каже директор Інституту історії Церкви УКУ д-р Олег Турій. — Сподіваюся, книжки сприятимуть тому, що дискусії в нашому суспільстві відбуватимуться на якісно іншому рівні – ми звільнимося від взаємних закидів, звинувачень і зрозуміємо, що маємо складну історію, дослідженням якої повинні займатися фахівці, а справою людей є шукати порозуміння й приязного співіснування, можливо, на засадах не лише історії, а й спільних справ сьогодні та, що найважливіше, в майбутньому”.