Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

У рамках 14 Міжнародного форуму видавців у Львові відбулася презентація книжки “Отець Сергій Булгаков. Нариси про християнського філософа та богослова (1871-1944)”, яка цьогоріч побачила світ у Видавництві УКУ та автограф-сесія автора – директора Інституту екуменічних студій УКУ д-ра Антуана Аржаковського.

Як розповідає автор, це перше видання, яке подає повну біографію о. Булгакова. Досі були лише деякі статті французькою або російською мовами, що висвітлювали тільки певні аспекти з життя цього християнського філософа, якого чимало авторитетів різних Православних Церков уважають найкращим богословом Православної Церкви у ХХ столітті.

О. Сергій – богослов, який перед тим був атеїстом, марксистом і ніцшеанцем, а опісля перейшов від атеїзму до віри. З словами д-ра Аржаковського, о. Булгаков створив теорію софіології, яка стає щораз актуальнішою, тому що є синтетичною, а сьогодні відбувається великий синтез між вірою та розумом, який розпочався з кінця 90-х років, після енцикліки Папи Івана Павлі ІІ “Fides et razio”. “Чимраз більше ми розуміємо, що звичайного томізму недостатньо, щоб створити істинний зв’язок між вірою та розумом, – каже Антуан Аржаковський. – А софіологія надає таку можливість. Зазвичай про неї думали як про щось таке, що було в символістів, наприклад, в Олександра Блока, В’ячеслава Іванова тощо. Але о. Сергій повернувся до Біблії, і тому його праця є такою значущою для православної християнської традиції. Богослов’я опирається на його праці в новому погляді на всі богословські питання – від еклезіології до патрології”.

На думку автора книжки, після о. Булгакова розпочалося відродження православної думки. З’явилися такі визначні постаті, як о. Шмеман, о. Флоровський, з яким о. Сергій Булгаков разом творив Святоволодимирський інститут у Нью-Йорку, що вважається сьогодні найкращим православним інститутом.

Перша частина книжки містить розповідь про життя о. Булгакова. Друга частина – це наукові статті, дотичні до його творчої спадщини.

Антуан Аржаковський, доктор історії, є викладачем Українського Католицького Університету (Львів, Україна) та директором Інституту екуменічних студій цього університету. Він є також гостьовим професором у Центрі Севр (Centre Sèvre) (Париж, Франція). Православний мирянин і богослов, відомий своєю докторською дисертацією з історії під назвою «Журнал «Путь» (1925-1940). Поколение русских религиозных мыслителей в эмиграции» та своєю книгою «Бесіди з Блаженнішим Любомиром Гузаром. До постконфесійного християнства».