Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Європейська Реформація без перебільшення справила винятковий вплив на конфесійну ситуацію в Європі й визначила магістральні шляхи розвитку не лише протестантизму, а й християнства загалом.

У рамках програми заходів, присвячених 500-річчю Реформації, Ресурсно-дослідницький центр ЄААА ініціюював цикл тематичних круглих столів за напрямками: «Реформація і православ’я», «Реформація і католицтво», «Реформація: класичні та пізні напрямки протестантизму». За словами організаторів, ці заходи покликані створити майданчик для усіх бажаючих вступити в дискусію щодо значення Реформації у східноєвропейському релігійному контексті.

«У такий неординарний спосіб ми вирішили відзначити 500-річчя від початку руху Реформації – цю величну подію в історії нашої християнської громади. Церква – це організм, який постійно рефлектує, який постійно пробує відповідати на вибрики різних епох і постійно пробує трансформуватися та реформуватися. Суть нашого круглого столу підійти до даної теми багатогранно»,– зазначив о. Олег Кіндій, заступник декана Філософсько-богословського факультету УКУ.

Метою заходу було стимулювати науково-богословські та релігійні рефлексії у сферах взаємодії протестантської Реформації та католицтва.

Захід зібрав близько 70 учасників: відомих українських та закордонних науковців та богословів, студентів світських та духовних навчальних закладів, а також представників духовенства та громадськості.

У першій доповіді доктора філософських наук, професора кафедри історії Церкви Українського католицького університету Вікторії Любащенко, присвяченій політичній думці в Речі Посполитій, було наголошено на співзвучності політичних трансформацій в Речі Посполитій з політичними ідеалами протестантів, а саме социніан. Під час обговорення теми були актуалізовані питання розуміння державності на зламі Середньовіччя та Нового часу, співвідносності політичних ідеалів католиків та протестантів, визначені причини занепаду протестантських громад вкінці XVII на початку XVIII cт.

У своїй доповіді професор екуменічного та догматичного богослов’я Папського богословського факультету св. Анджея Боболя о. Марко Бляза, ТІ, здійснив порівняльний аналіз антропологічних та сотеріологічних аспектів католицтва та протестантизму використовуючи фундаментальний віронавчальний документ лютеранства – Ауґсбурзьке віросповідання 1530 р. За допомогою вдалих образів та метафор автор продемонстрував своєрідність богословської поліфонії між цими гілками християнства.

Жваву реакцію слухачів викликала тема кандидата історичних наук, директора Ресурсно-дослідницького центру ЄААА Романа Соловія присвячена феномену «нового чернецтва». У контексті постмодерної релігійності, доповідач продемонстрував передумови формування та ідейні виміри нетипового на перший погляд явища «чернецтва в протестантизмі». У процесі обговорення теми було виявлено чимало аналогів цього феномену в протестантському середовищі, включаючи окремі вияви у вітчизняному євангельському контексті.

Тему католицько-протестантського діалогу актуалізував у своєму відеозверненні професор, завідувач кафедри богослов’я в університеті Томи Аквінського Роберт Марко. На підставі документів офіційних діалогів між Церквами автор виокремив підходи до поняття церковної єдності, показав богословські і практичні труднощі та перспективи подальшого діалогу.

Незважаючи на міжконфесійний формат заходу,тональність виступів доповідачів й дух обговорення налаштовують на конструктив не лише в контексті католицько-протестантських стосунків, а й в пошуках адекватних відповідей на сучасні виклики для християнського богослов’я. Учасники круглого столу відзначили глибину викладу актуалізованої проблематики й виразили сподівання, що подібні міжконфесійні заходи в рамках святкування 500-літнього ювілею Реформації будуть продовжені.

Асистент магістерської програми з богослов’я Української Баптистської Теологічної Семінарії Богдан Бінцаровський зазначає: «Круглий стіл «Реформація і католицтво» дозволяє долати стереотипи в сприйнятті один одного та підштовхує до глибшого дослідження проблематики». На думку випускника УКУ, брата Луки Мирослава Горготи, ЧСВВ, такий круглий стіл відбувся успішно через те, що «була й історична канва, і богословська, що дозволило з’ясувати церковно-реформаторські процеси Європи». Викладач Львівської Богословської Семінарії Юрій Костюк підкреслив своєчасність проведення подібного заходу й виразив сподівання, що святкування 500-літнього ювілею Реформації сприятиме поглибленню міжконфесійного діалогу.

Учасники зазначили, що попри пів тисячолітню віддаленість від початку Реформації залишається актуальним необхідність обговорення гострих та складних питань реформаційної спадщини, поліфонічного обміну досвідом досліджень Реформації та її взаємодії з іншими гілками християнства й пошуку творчих ініціатив для подальших досліджень в цьому напрямку.