Релігійність російського селянства
28 вересня в УКУ відбувся науковий семінар: „Релігійність російського селянства: історіографічні міфи та спроба нового підходу до проблеми”, організований Інститутом Історії Церкви.
Доповідач д-р Леонід Герець зазначив, що західні науковці довший час були зосереджені на дослідженні релігійної свідомості саме російських селян, а не українських. Окреме неозоре поле для досліджень, яке чекає своїх орачів – це Галичина. На семінарі було розглянуто проблеми трактування релігії та релігійної свідомості російського народу, а зокрема цілковито протилежні погляди на це з боку Белінського та Достоєвського.
На семінарі заторкнули також тему „православного царизму”, яка була притаманна для російського селянства. В російській імперії релігія була опорою режиму, а це залишило свій відбиток на ментальності народу. Протягом двох поколінь російська еліта, в основному ліберальна, боролась з самодержавством за владу в імперії, применшуючи релігійність серед народу і перебільшуючи моменти дисидентства, сектантства.
Автор підкреслив, що в основі його дослідження закладені ідеї Макса Вебера як протиставлення традиційної культури і модерної, базованої на матеріалізмі: „Підхід постмодернізму – це дуже складна справа. Наше покоління формувало протиставлення науки і релігії. Постмодернізм дуже успішно підкосив віру в науку на Заході, з другої сторони постмодернізм неприхильно ставиться до традиційних християнських конфесій. Але це явище дає можливість збирати ті уявлення, що створила російська класична ліберальна історіографія”.