Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

19 листопада в УКУ завітав відомий російський історик Олександр Чудінов. Протягом трьох дні на запрошення кафедри світової історії нового і новітнього часу УКУ дослідник прочитав лекції та провів презентації, пов’язані з дослідженням Французької революції.

З 2012 р. кафедра світової історії нового і новітнього часу УКУ істотно розширила коло наукових контактів в Україні та за її межами за допомогою низки методико-практичних семінарів. Їхнім наслідком стало підвищення теоретико-методологічного рівня науковців кафедри, обмін проектами, публікація праць викладачів у виданнях інших регіонів України та за кордоном. Студенти ж отримали нагоду бачити кращих фахівців та здійснювати вибір незнаних їм досі тем і напрямків дослідження.

Відтак 19-21 листопада гостьовим викладачем гуманітарного факультету УКУ був Олександр Чудінов, який прочитав дві лекції перед аудиторією, яка складалася з викладачів, співробітників і студентів 3-5 курсів історичної програми УКУ та ЛНУ ім. Івана Франка.

Перша лекція була присвячена сучасній французькій історіографії Революції кінця XVIII ст. Вибір теми був пов’язаний із трактуванням сучасними гуманітаріями Французької революції (поруч з Російською) як матриці для вивчення революційних процесів у світових масштабах. Як член редколегії французького часопису «Історичні аннали Французької революції» та неодноразовий гостьовий викладач французьких університетів, автор багатьох книг з інтелектуальної історії Революції, Олександр Чудінов як жоден інший історик у Східній Європі знає багатство підходів та інтерпретацій цієї події, яка вважається відправною точкою сучасної демократії та, водночас, тоталітаризму.

У яскравий, динамічний спосіб проф. Чудінов представив тяглість і перервність трактувань істориками Революції кінця XVIII ст., наголосивши на відмові сучасних французьких істориків від пошуків причин суспільного зриву в економіці та соціальних суперечностях та особливій популярності соціологічного напрямку. Найбільш знаменним явищем французької історіографії вважається відновлення уваги до понехтуваної в 1920-ті рр. теорії Огюстена Кошена, який пов’язав виникнення революційного типу світогляду з відмовою гуртків інтелектуалів від цінностей традиційного суспільства (політики, моралі, релігії). Зупинившись на вкрай дискусійному трактуванні терору, який здійснював революційний уряд у Франції всупереч Декларації прав людини та громадянина, російський фахівець наголосив на диверсифікації понять терору та геноциду. У дискусії, яка стосувалася розуміння істориками поняття геноцид, взяли участь викладачі гуманітарного факультету УКУ Вадим Ададуров, Ярослав Грицак, Олександр Зайцев.

Тема другої лекції стосувалася минулого та сьогодення російської історіографії Французької революції. Олександр Чудінов охарактеризував зміст і особливості трьох етапів розвитку російської історичної школи Французької революції (до і після Російської революції, а також сучасного), прослідкував долі таких провідних істориків як Микола Карєєв, Іван Лучицький, Микола Лукін, Віктор Далін, Анатолій Адо та ін. На думку лектора, головними чинниками успіху російської школи був плюралізм теоретико-методологічного підходу, вибір тематики, яка була нехарактерною для французької історіографії (селянства, змін власності на землю), а також звернення до французьких архівів. Лише в радянський період відбулося відчутне відставання, яке було компенсоване протягом останньої чверті століття відкритістю нового покоління істориків, найяскравішим представником якого є Олександр Чудінов, до західних досвідів та джерел. Сьогоднішня російська школа дослідження Французької революції охоплює гроно молодих і талановитих дослідників, які працюють над проблемами уявлення французами Сходу та Росії, повстання у Вандеї, зв’язків між французькими та російськими мислителями епохи Революції. Наприкінці лекції Вадим Ададуров коротко поінформував про традиції вивчення Французької революції в Україні. Попри свою відносну скромність, хронологічно вивчення цієї проблеми випереджає навіть російську традицію, оскільки фундатором цього напрямку у Східній Європі став львів’янин Денис Зубрицький, який близько 1812 р. написав «Хроніку Французької революції від 1789 до 1811 року».

21 листопада відбулася презентація періодичного видання «Французький щорічник». Поновлене після перерви 1990-х рр., сьогодні це видання об’єднує колектив російських та зарубіжних авторів, які досліджують історію Франції та її впливів на Східну Європу. Видання слугує широким форумом для обміну ідеями та підходами та може слугувати одним з прикладів моделі інтеграції істориків зі Східної Європи у європейське середовище. Співпраця з репрезентованими Олександром Чудіновим науковими інституціями Росії може надати, за умови поглиблення вивчення французької мови та історії студентами УКУ, імпульсу дослідженню в УКУ зарубіжної історії та, в перспективі, призвести до обміну аспірантів між РДГУ і УКУ.

Організатором заходу стала кафедра світової історії нового і новітнього часу УКУ, зокрема зав. кафедри проф. Вадим Ададуров та ст. викладач кафедри та заст. декана гуманітарного факультету з міжнародної співпраці Наталія Ковальчук.

Довідка

Олександр Чудінов (Москва) – відомий російський історик, провідний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії РАН, директор російсько-французького центру культурної антропології ім. Марка Блока при Російському державному гуманітарному університеті, головний редактор «Французького щорічника».