Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

24 і 25 березня у межах циклу історико-філологічних семінарів кафедри класичних, візантійських і середньовічних студій відбулися дві зустрічі з Джудіт Рассон (Judith Rasson), професором кафедри середньовічних студій Центрально-Європейського університету (Будапешт). Свою дисертацію на здобуття ступеня PhD професор Джудіт Рассон захистила з археології, яка в англо-американській академічній традиції є підрозділом історичної антропології.

Під час першої зустрічі було виголошено доповідь на тему “Життєвий цикл як тема історичного дослідження”. Професор Рассон висвітлила застосовність антропологічного методу дослідження життєвого циклу людини до історичного матеріалу, що походить з різних культур і з різних періодів. Цей підхід може виявитися продуктивним у різноманітних галузях історичної науки, від історії щоденного життя до політичної історії. Окремо було звернено увагу на найважливіші етапи людського життєвого циклу – народження, дитинство, дозрівання, одруження, зрілість, старість, смерть, а також на подібність чи відмінність сенсу, якого надають цим етапам різні культури.

Другу зустріч професор Джудіт Рассон присвятила темі “Важливості матеріальної культури для середньовічних студій”. Доповідь містила огляд основних понять у дослідженні матеріальної культури, як-от об’єктів цього дослідження (артефактів і споруд), а також їхніх функцій (дії, репрезентації, пам’яті). Було охарактеризовано основні елементи інтерпретації об’єктів матеріальної культури – “ланцюжок виробництва” і “ланцюжок використання”, а також деталізовано різні типи функцій цих об’єктів. Зокрема, доповідач відзначила роль матеріальних об’єктів у комунікації культурних ідей, культурний сенс їхніх атрибутів (наприклад, кольору), їхнє значення як символів статусу, власності, релігійної чи політичної об’єктивації тощо.

Обидві доповіді супроводжувала мультимедійна презентація, що унаочнювала найважливіші поняття та концепції запропонованих тем, а також дискусії, в яких учасники семінару мали нагоду поділитися думками щодо релевантності антропологічних підходів у ділянках їхніх власних наукових зацікавлень.