Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Протягом 24-27 серпня Інститут історії Церкви Українського Католицького Університету проводив у приміщенні Львівської Духовної Семінарії Св. Духа міжнародний науковий симпозіум «Берестейська церковна унія: перспективи наукового консенсусу в контексті національно-конфесійного дискурсу». Форум науковців було приурочено до 410-ї річниці акту поєднання Київської Митрополії з Римським Апостольським Престолом.

У симпозіумі взяли участь авторитетні історики й богослови, світські науковці й церковні достойники різних конфесій із Австрії, Білорусі, Італії, Канади, Польщі, Росії та різних міст України. Шість сесій цього наукового дійства охопили величезне коло розглянутих питань – починаючи від історичних передумов укладення Берестейської унії і їх інтерпретування у дослідженнях істориків і закінчуючи впливом унії на духовно-культурне життя та національну й конфесійну ідентичність її сучасників та наступних поколінь. «Ця коференція дала змогу знову глянути на ті питання, які ще далеко не вичерпані, — каже о. Борис Ґудзяк, ректор УКУ й дослідник генези Берестейської унії,– звернутися до них у контексті, який і надалі потребує серйозної історичної праці».

За словами директора Інституту історії Церкви, д-ра Олега Турія, «проведенням цього симпозіуму Інститут історії Церкви прагнув водночас відзначити 10-ліття та підвести підсумки власної програми «Берестейських читань» – серії наукових конференцій та публікацій їхніх матеріалів, які започаткували в Україні міжконфесійний та міждисциплінарний діалог дослідників, пропонуючи як нові підходи до вивчення і представлення церковно-історичної проблематики, так і ориґінальні форми організації наукового процесу».

Нагадаємо, що «Берестейські читання» відбувалися упродовж 1994-1996 рр. і складалися з вісімнадцяти симпозіумів. Цикл був поділений на шість сесій, кожна з яких відбувалася почергово у трьох містах: Києві, Львові та ще якомусь, щосесії іншому, місті. Після того, як фахівці визначали напрямок і атмосферу дискурсу, ширша аудиторія, яка мала змогу долучитися до дискусії, отримувала відповіді на запитання, що цікавлять сучасного вірного чи аматора церковної історії. На думку постійного учасника цих читань о. д-ра Бориса Ґудзяка, вони «вплинули не тільки на історіографію, а й на важливі церковні, культурні й соціальні процеси, створивши разом із тим певну планку – для наукових конференцій, наукових дискусій, зрештою, й для публікацій».