Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Краків, Вілла Деціуша

17 жовтня 2013 року

Високоповажне товариство!

Передусім дозвольте мені скласти сердечну подяку і пошанування Капітулі нагороди Серджіо Віейра ді Мелло  [Sérgio Vieira de Mello], до складу якої входять такі визначні особистості та інституції. Щиро дякую, що серед цілого розмаїття кандидатів ви вирізнили кольори моєї Батьківщини.

Для мене велика честь бути відзначеним цією славною нагородою. Цілком очевидно, що мої заслуги занадто скромні, щоб їх вшановувати настільки високо. Цінність цієї нагороди не в тому, щоб тішити самолюбство лауреата, а в тому, що вона дає нагоду ще раз згадати добрим словом людину, яка дала цій нагороді своє імʼя.

Жертва Серджіо Віейра ді Мелло назавжди забезпечила йому вдячність усіх, хто шанує гідність людини, й місце серед тих, хто боротиметься за її права в майбутньому.

Вручення цієї нагороди водночас надає мені велику честь представляти тут своїх краян та однодумців, без щирої підтримки яких висловлені мною думки ніколи не могли б набути навіть найменшого суспільного резонансу. Відтепер завдяки вам подвиг Серджіо Віейра ді Мелло стане частиною і їхнього життя.

Нарешті, ваша висока відзнака – це ще одна нагода усім нам пережити розкіш міжлюдської солідарності. Адже польська відзнака на честь жертовного бразилійця – це ніби рука, простягнута нам, українцям, у теплому почутті побратимства. Ніхто з нас, нині живущих, не має ілюзій, що насильство і кривда зникнуть з лиця землі. Нам іще довго доведеться мати справу з концепціями особистої чи національної безпеки, які суперечитимуть загальнолюдським цінностям. Нам іще не раз доведеться переконуватись, що немає любові без правди і правди без любові.

Проте ми також знаємо: те, що збудовано на ворожнечі й насильстві, обовʼязково западеться. Саме ця переконаність давала духовну силу нам, тодішнім політвʼязням, у далекий уже час дисидентства й Руху опору в Радянському Союзі. Саме з цієї віри ми черпаємо силу й сьогодні – в Польщі та Україні чи в будь-якій іншій країні світу.

І доки бразилієць готовий буде загинути в Іраку заради прав людини й доки така жертва запалюватиме серця серед інших народів, доти останнє слово в цьому світі буде не за ворожнечею та насильством, а за приязню й милосердям.

Дякую.