Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Круглим столом на тему: «Історія середньовічної філософії в УКУ: Основні принципи, цілі й методи викладання в контексті гуманітарного і богословського факультетів» кафедра КлаВіС розпочала серію історико-філологічних семінарів, які стануть регулярним виявом ad extra міждисциплінарних науково-дидактичних зацікавлень та напрацювань викладачів кафедри і водночас дискусійним майданчиком на релевантні теми для всіх членів академічної спільноти УКУ та зацікавлених гостей.

Крім представників кафедри КлаВіС – завідувача кафедри о. Юрія Аввакумова, заступника завідувача кафедри Галини Шепель, професора Юрія Ясіновського, віце-ректора УКУ з наукової роботи Уляни Головач, викладачів Ростислава Паранька, Ірини Піговської, Назара Федорака, – до бесіди долучилися також: від кафедри богослов’я УКУ – викладачі Віктор Жуковський, Олег Новосельський, Тарас Тимо; від кафедри філософії УКУ – завідувач кафедри Володимир Турчиновський, викладачі Петро Гусак та Богдан Завідняк; від кафедри всесвітньої історії УКУ – заступник завідувача кафедри Віра Фрис та викладач Сергій Яковенко; від кафедри філософії Львівського національного університету імені Івана Франка – доцент Олег Фешовець.

Доповідач за темою, викладач кафедри КлаВіС, магістр філософії та медієвістики Ірина Піговська не лише подала свою візію викладання середньовічної філософії в УКУ (безпосередньо пов’язану з потребами навчального курсу, який вона готує), а й порушила низку питань загальнометодологічного, наважимося сказати – світоглядного характеру. Найпідставовіше з них: а чи доцільно взагалі вивчати історію середньовічної філософії сучасним богословам та медієвістам? Питання бачиться аж ніяк не тривіальним: сумніви щодо цінності середньовічної філософської спадщини властиві й богословам, які вже давно відійшли від базованої на томізмі традиції «шкільного богослов’я», і дослідникам середньовіччя, які часто мають труднощі з тим, як вписати до міждисциплінарного предмету медієвістики цю позірно «езотеричну» галузь. Доповідач запропонувала кілька концептуальних підходів, які дали б змогу не лише легітимізувати присутність історії середньовічної філософії в богословській та історичній програмах, а й зробити її органічним компонентом цих програм. Зокрема, на думку доповідача, богословам варто розглядати середньовічну спадщину як взірець – mutatis mutandis – цілісної й послідовної філософсько-богословської системи; історикам та філологам – як перспективний об’єкт для свіжого застосування дослідницьких методів, вже випробуваних в інших галузях.

Другу частину доповіді було присвячено проблемам змісту й методики викладання історії середньовічної філософії в конкретних умовах 30-годинного лекційного курсу. Зрозуміло, що обмежена кількість авдиторних годин не дає змоги наблизитися навіть до поверхового огляду, вичерпного щодо всіх періодів і течій середньовічної філософії. Відтак доповідач одразу відкинула хронологічний метод викладу, залишивши його лише для вступного розгляду історичної періодизації філософських вчень, натомість запропонувала взяти за основу тематичний метод: показати вибрані теми середньовічної філософії – найважливіші, найрепрезентативніші чи найперспективніші з погляду міждисциплінарних досліджень. Такий підхід, з одного боку, забезпечив би повноту викладу згаданих тем бодай на оглядовому рівні, з іншого – висвітлив би студентам-богословам та студентам-медієвістам ту частину середньовічної філософської спадщини, яка найтісніше пов’язана з їхніми академічними зацікавленнями.

У дискусії, що розпочалася після доповіді, учасники круглого столу досить одностайно підтримали тези доповідача щодо обґрунтування доцільності викладання історії середньовічної філософії в межах програм філософсько-богословського та гуманітарного факультетів, і додали свої міркування на цю тему. Зокрема, було наголошено на важливості поповнення корпусу перекладів середньовічних філософських праць (Богдан Завідняк) та розробки українських відповідників філософської термінології (Олег Фешовець) для успішного викладання дисципліни.

Ширший спектр думок спричинили дидактичні питання, зокрема запропонований доповідачем проект 30-годинного курсу історії середньовічної філософії. Попри сумніви окремих учасників круглого столу в тому, що навіть за умови вибірковості тем буде можливо прочитати повноцінний курс у зазначених часових межах, дискусія все ж розгорнулася в оптимістичному ключі, а саме довкола вдосконалення проекту курсу. З порушених проблем найжвавіший відгук у диспутантів знайшли ті, що стосувалися: висвітлення зв’язку середньовічної філософії з ширшим історично-культурним контекстом (о. Юрій Аввакумов, Богдан Завідняк, Назар Федорак, Ростислав Паранько, Юрій Ясіновський); місця і значущості висвітлення східнохристиянської спадщини в розроблюваному курсі (Уляна Головач); оцінки з позиції сучасного, зокрема, нормативного богослов’я розробки в середньовічній філософії богословських питань (Петро Гусак, Віктор Жуковський, Богдан Завідняк); нарешті, доцільності розмежування суто богословської та суто філософської компоненти в середньовічній інтелектуальній історії (Олег Новосельський).

Круглий стіл став гарною нагодою не лише для цілеспрямованого мозкового штурму задля вдосконалення конкретного дидактичного продукту, а й нагодою озвучити й увиразнити в дискусії актуальні питання ширшого теоретичного засягу. Якщо й подальші зустрічі відбуватимуться в атмосфері такого ж інтенсивного обміну думками та пошуку ідей, то зможемо ствердити: історико-філологічні семінари кафедри КлаВіС належно виконують свою роль.