Світлої пам’яті Ігоря Ожиївського
Сьогодні, 14 жовтня минає 9-й день із дня смерті відомого громадського діяча Ігоря Ожиївського. Він помер у ніч на 6 жовтня на 63-му році життя у Львові. Своїми спогадами про світлої пам’яті пана Ігоря ділиться ректор УКУ о. Богдан Прах, який багато років співпрацював з ним.

Пряма мова ректора:
Ігор Ожиївський був надзвичайно інтелігентною людиною. Він досконало орієнтувався в політичних і релігійних питаннях. Багато працював у Патріаршій курії УГКЦ разом зі світлої пам’яті Блаженнішим Мирославом Іваном Любачівським, відтак — Блаженнішим Любомиром Гузаром.
Найбільше з паном Ігорем ми співпрацювали тоді, коли я був ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа. Він допомагав нам у підготовці документів для будівництва семінарії та Філософсько-богословського факультету УКУ, а згодом — Патріаршого будинку на Хуторівці (тепер пр. Івана Павла ІІ). Долучився він і до організації візиту святого Папи Івана Павла ІІ до Львова: взяв на себе полагодження дозволів, документацію та інші бюрократичні процедури.

Працьовитість, відповідальність, чесність — найхарактерніші риси пана Ігоря. Він завжди відповідально ставився до поставлених завдань та виконував свої обіцянки. Брав справи у свої руки і доводив розпочате до кінця.
Для нього надзвичайно важливою була родина. Він тішився своєю сім’єю, дбав про дітей, особливо вражало як він опікувався своєю мамою, бо ця опіка вимагала повної посвяти. При останніх роках її життя, коли мама п. Ігоря не могла пересуватися, він жертовно доглядав за нею, ні в кого не просив допомоги.
Ігор Ожиївський був вразливий на людську кривду і біду, допомагав багатьом людям. Не пригадую, щоб він комусь відмовив у помочі. Навпаки — завжди тішився, що до нього звертаються, бо відчував, що може послужити і Церкві загалом, і окремій людині зокрема. Дбав про те, аби кожна людина, яка до нього звертається, була піднесена у своїй гідності. Він ніколи не говорив про людей погано, натомість старався знайти позитивні сторони в кожному, часто заступався за тих, хто був скривджений чи відкинутий.

Як політичний діяч Ігор Ожиївський був прихильний до Церкви. І у складних ситуаціях, коли інші трималися осторонь, він не мовчав: захищав права підпільної УГКЦ, яка зазнавала утисків. Він допомагав писати статути, реєстрував установи, дбав про те, щоб церковне майно повернули його справжнім власникам. Думаю, лише час може показати, як неоціненно Ігор Ожиївський послужив нашій Церкві.
Пан Ігор був глибоко віруючою людиною і близьким до Бога. Віримо, що Господь прийме його душу до вічності за нашими молитвами.
Спільнота УКУ висловлює співчуття рідним і близьким померлого та єднається з ними у молитві за його упокій.
Вічная пам’ять!
Ігор Ожиївський – громадський, політичний та релігійний діяч. Народився у 1958 році у Львові. Закінчив Львівський університет за фахом радіофізика. Працював керівником відділу зовнішніх справ Курії Львівської Архиєпархії УГКЦ, був близьким помічником глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара; брав активну участь у підготовці візиту Папи Римського Івана Павла ІІ до Львова у 2001 році. Пізніше очолював управління з питань внутрішньої політики Львівської ОДА, працював заступником директора музею-меморіалу «Тюрма на Лонцького».