Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Українські компанії, які є найбільш орієнтованими на вирішення потреб і проблем покупця і, котрі вже сьогодні думають про те, які кроки треба зробити, щоб за 10 років бути найкращими у своїй ділянці у світі, можуть стати лідерами на міжнародному ринку.

Про це Адріан Сливоцький, який належить до топ-50 світових бізнес-мислителів, зазначив під час прес-брифінгу в рамках конференції Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) «Феномен попиту: як стати провидцем бажань споживача», яка відбулась 10 квітня у Києві. Учасниками конференції стали 130 керівників, управлінців, топ-менеджерів українських компаній, політиків.

За словами одного з найвизначніших фахівців сучасного менеджменту, розмова про конкурентоздатність українських компаній на світовому ринку була неможлива ще десятиліття тому: «Однак зараз Україна перебуває у цікавому положенні щодо еволюції своєї економіки, – вважає член Дорадчої ради LvBS Адріан Сливоцький. – За останні 10 років відбулось багато змін, позитивних і негативних, але стан економіки якісно кращий. Тому вже сьогодні український бізнес повинен запитати себе: чи є у наших секторах галузі, в яких через  7-10 років ми можемо стати найкращими на міжнародному рівні. Демократизація конкуренції у цілому світі дозволяє сьогодні говорити про це».

Як приклад, Адріан Сливоцький розповів про Корею, яка за останні 15 років зробила величезний стрибок, а корейські компанії стали конкурувати серед лідерів на міжнародному ринку: «Такий успіх, наприклад компанії «Samsung», можна пояснити тим, що вони почали вивчати засади творення попиту, – розповів партнер компанії «Oliver Wyman». – Світова економіка переживає п’ятий із семи голодних років. У 2008 році стався колосальний крах, ще один буде за 2-3 роки. Однак навіть на фоні загальної стагнації, у кожній індустрії та географічному просторі є винятки, які показують зростання до 20% щорічно, вони здобули не просто лояльність клієнтів, а ентузіазм своїх покупців».

Темпи зросту таких компаній Адріан Сливоцький пояснює тим, що вони зуміли стати справжніми творцями попиту. Він розповів про головні чинники, які цьому сприяють: «Творці попиту починають з карти проблемних точок покупця. До того ж, творці попиту створюють магнетичний товар, який формує емоційний зв’язок із клієнтом. Вони зважають на контекст, намагаються сформувати найкращий задній план, розуміючи – що стоїть за їхнім товаром». Ще одним чинником для творення попиту, за словами, експерта, є пошук унікального каталізатора, який мотивує споживача купити. «Щоб стати справжніми творцями попиту думайте про траєкторію поліпшення: найкращі творці попиту знають, що, коли вони випускають продукт уперше, ніхто не розуміє його недоліків краще за них, тому відразу починають працювати над покращеною версією товару».

Підсумовуючи, бізнес-консультант порадив компаніям, попри стагнацію та невтішні очікування ще одного європейського краху, застосовувати вже існуючі інструменти творення попиту в своїх підприємствах.

Керівник Львівської бізнес-школи УКУ (LvBS) Софія Опацька вважає, що такого роду конференції – це чудова нагода для українського бізнесу поговорити про можливості підвищити не лише власну конкурентоздатність на рівні компаній, а й рівень країни. «Компанії можуть ставати конкурентоздатними тоді, коли вирішують проблеми своїх споживачів і створюють для них додану вартість, – наголошує Софія Опацька. –  Для нас було честю перекласти дві останні книжки Адріана Сливоцького про мистецтво творення попиту та як здійснити прорив. Українське бізнес-середовище має гордитися тим, що українець входить до топ-50 бізнес-мислителів і формує світову думку про менеджмент та бізнес».

У рамках конференції «Феномен попиту: як стати провидцем бажань споживача» відбулася також дискусія за круглим столом з управлінськими висновками для українських компаній за участі Адріана Сливоцького, Володимира Лавренчука, голови правління ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», Дмитра Шимківа, генерального директора «Майкрософт Україна», Юрія Логуша, проректора зі стратегії і програмного розвитку Українського католицького університету. Модерував дискусію голова Дорадчої ради LvBS, президент «Kyiv School of Economics» Павло Шеремета.

Прес-служба УКУ