Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Понад 55 тисяч людей зараз перебувають у місцях ув’язнення. За статистикою, кожен п’ятий повертається до місць несвободи протягом наступних кількох років. Занепокоєні тим, що відсутність перспектив на волі змушує колишніх ув’язнених знову потрапляти у виправні заклади, журналісти, фотографи та громадські активісти відвідали кілька колоній у Полтавській та Чернігівській областях та запитали ув’язнених про їх мрії та плани: ким вони хотіли б працювати та у якому напрямку розвиватися після звільнення.  Великі чорно-білі портрети ув’язнених із короткими цитатами утворили виставку «Освіта — шлях додому. Місця позбавлення волі: чи можна знайти вихід?»

Серед мрій про дітей та родину, герої портретів також згадують і про освіту. Дехто з них планують змінити професію після звільнення. А ті, хто вже встигли почати перекваліфікацію в місцях несвободи, стверджують, що освіта — чи не найкорисніше, що можна зробити для себе під час ув’язнення.

За словами організаторів, ця експозиція покликана долати суспільні стереотипи та привертати увагу до важливості якісної ресоціалізації колишніх засуджених. З цією ж метою, 13 листопада громадські активісти разом із чиновниками та викладачами провели в УКУ відкриту дискусію. Модераторкою розмови про виклики, що стоять перед національною пенітенціарною системою на шляху до гідних умов і якісних послуг для людей із досвідом позбавлення волі, стала керівниця магістерської програми «Технології та інновації в соціальній роботі» Катерина Ходак.

На думку декана факультету наук про здоров’я УКУ Світлани Стельмах, яка також узяла участь у дискусії, наразі процес ресоціалізації колишніх ув’язнених є добре прописаним на папері, але абсолютно не ефективним на практиці. Особливе місце серед причин, чому механізм не працює, за словами експертки, посідає недовіра та настороженість як із боку колишніх ув’язнених, так і з боку суспільства. «А довіри немає, бо її ніхто не вибудовує: я знаю лише одного соціального працівника у Львові, який обслуговує колишніх ув’язнених. І це тому, що колись ця людина мала такий самий досвід», — додала вона.

У Центрі Шептицького експозицію можна подивитися до 23 листопада. Після цього вона вирушить у подорож іншими регіонами України.

Виставка є частиною однойменного проекту БО «Free Zone», який реалізується в партнерстві з БО «100 % життя» та магістерською програмою «Технології та інновації в соціальній роботі УКУ».

підготувала Катерина Глущенко