Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

16 січня в рамках чергового семінару Інституту історії Церкви УКУ науковцям Університету було представлено доповідь аспіранта Інституту історії України НАН України Інни Поїздник на тему “Українська Греко-Католицька Церква та українсько-польський конфлікт у роки Другої світової війни”. Виступ підсумовував науковий доробок, напрацьований під час стажування у Варшаві під керівництвом д-ра. Ґ. Мотики (Instytut Studiów Politycznych Polskiej Akademii Nauk) та за участі проф. Я. Жарина (Instytut Pamięci Narodowej).

Доповідь, яка є частиною дисертаційної роботи молодого науковця, представила на суд учасників семінару результати досліджень документів, що зберігаються в Україні й у Польщі й стосуються Української Повстанської Армії та Армії Крайової. Авторка показала взаємини між найвпливовішими і найчисленнішими конфесіями тогочасної Галичини – Українською Греко-Католицькою і Римо-Католицькою Церквами у контексті польсько-українських стосунків періоду Другої світової війни загалом. Про неоднозначний характер цих стосунків, за словами доповідача, свідчить, з одного боку, такий парадокс: той самий священик міг трактуватися обома сторонами зовсім протилежно (для одних був мучеником і патріотом, для інших – ворогом); проте, з іншого боку, як показують архівні матеріали, багато священиків як з одного, так і з другого боку не переступали заповіді любити свого ближнього, рятуючи життя співбратів з протилежного табору, часом навіть ціною власного. Окремим питанням доповіді було ставлення проводу УГКЦ до антипольських акцій українського підпілля в роки цієї війни. “Підтримуючи визвольний рух, провід Української Греко-Католицької Церкви водночас виступав проти радикалізації українських націоналістичних сил, засуджуючи ті акції, що заходили надто далеко”,– зауважила п. Інна Поїздник. Про це, зокрема, свідчать пастирські листи Митрополита Андрея Шептицького, в яких він порушував цю проблему, а також окремі згадки в київських архівах про лист владики Григорія Хомишина до священиків, що вкрай різко засуджував будь-яке нищення людського життя, навіть якщо це життя ворога.