Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Група українських студентів, випускників та викладачів Ньо-Йоркського університету підготувала звіт про обмеження прав людини на окупованій території Криму та методологічний посібник по захисту прав людини для мешканців Криму. Напрацювання в УКУ презентували учасники міжнародної дослідницької групи — Олена Шарван та Іванна Білич.

За словами доповідачів, війна та окупація частини території України актуалізували питання дотримання прав людини. Люди більше почали асоціювати право із безпекою. За їх словами, окрім аналітичної, звіт виконує ще й інформаційну функцію. До американців потрібно говорити  їхньою мовою, наголошують аналітики. Вони стверджують, що багато людей у світі підтримує Україну, але часто до кінця не розуміють, що у нас відбувається.

Іванка Білич розповіла, що звіт підготовлений спеціально для громадської організації «Разом» і зосереджений виключно на проблемах Криму. Звіт підготували англійською мовою, але щоб зробити його доступним  переклали також українською та кримсько-татарською (перекладач анонімний).

«Ми дійшли висновку, що в анексованому Криму порушується більшість прав людини. Наше завдання — показати людям інструмент, механізм захисту своїх прав», – розповіла Олена Шарваняк. – Тому що хочемо показати весь список порушень, які російський уряд вчиняє в анексованому Криму».

Автори звіту окремо винесли рекомендації:

а) для української влади;

б) для міжнародного товариства;

в) для громадянського суспільства;

Автори звіту радять українському уряду документувати усі випадки порушення прав людей в Криму. Згідно з міжнародним правом та українським законодавством кримчани є громадянами України і держава повинна гарантувати їхні права.

«Ми пропонуємо, щоб український уряд створив спеціальне сховище, продумав механізми зберігання офіційних документів жителів анексованого Криму. Окрім фізичного збереження документів, що само по собі дуже важливо, — такий крок покаже людям, що уряд думає про майбутнє, що анексія не на завжди», – наголошують доповідачі.

Інший крок, на якому наголосила Іванна Білич, це те, що уряд повинен створити гарячу лінію, щоб люди з анексованого Криму могли повідомляти про порушення їхніх прав. Вона розповіла, що Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення прав людей на тимчасово окупованих територіях», тож вони вирішила зробити експеримент і побачити, як працює державний механізм. Одразу виникає питання: якому  з українських правоохоронних органів повідомити про порушення прав? Адже три міністерства — закордонних справ, внутрішніх справ та юстиції на “пробний” запит повідомили, що не мають можливості займатися розслідуванням в Криму.

Інша рекомендація — створити спеціальний суд, який  займатиметься питаннями збереження прав людини. Можна використати досвід Лівану і запросити міжнародних суддів, при цьому, щоб вони працювали за українським законодавством. На думку доповідачів, таке поєднання — найкраща нагода почати впроваджувати стандарти верховенства права в українське суспільство. «Ми дуже здивовані, що до цього взагалі ніхто не додумався раніше, адже ця ідея запозичена із Лівану», – прокоментували дівчата. Окрім цього, вони звернули увагу на незадовільну роботу омбудсменів: «Звісно, їх можуть висадити з поїзда чи автомобіля, тимчасово затримати, але забезпечення прав людей на окупованій території – це їхня робота. Якщо б їх зняли з поїзда — це був би прецедент і свідчення, що Україна не відмовляється від Криму».

Комунікація та медіа

Уряд повинен задокументувати усі випадки експропріації ЗМІ та створити різні механізми комунікації із людьми на окупованій території. Люди, які 25 років жили в Україні, мають право спілкуватися зі своєю державою. А обов’язок уряду забезпечити їм ці канали.

Торгівля

Україна зобов’язана не торгувати з Кримом, бо де-факто, це визнання  частиною Росії. Усю торгівлю слід  перенести у Херсонську область. Просити інші держави ввести санкції, а самим торгувати — це подвійні стандарти.

Рекомендації для міжнародної спільноти:

Допомогти Україні створити банк захисту документів та особистої інформації кримчан. Дівчата наголошують, що дуже важливо продумати деталі. Не потрібно, щоб ця структура розрослася до рівня міністерства чи державного агентства. Навпаки, чим менше стейкголдерів буде задіяно, тим ефективніше структура працюватиме. Головне, вона повинна відповідати наступним вимогам: гнучкість, прозорість, відповідальність.

Міжнародна спільнота повинна допомогти жителям Криму отримати доступ до українських теле та радіоканалів. Як рекомендація — профінансувати або надати пільгові кредити людям, щоб вони отримали доступ до супутникового телебачення.

Друга вимога, міжнародна громадськість повинна тиснути на окупаційну владу Криму, щоб та забезпечила стабільний мобільний зв’язок з материковою Україною. Ситуація, коли дзвінки з/в Крим тарифікуються як у роумінгу — неприпустима.

Допомогти зі створенням продуктових ринків у Херсонській області.

Рекомендації громадським організаціям:

На той час, доки в Криму є окупаційна влада, голосом людей повинні стати громадські організації. На думку авторів звіту, вони повинні навчитися самі та навчити українців вимагати свої Українці мають навчитися виборювати свої права, вимагати від влади їх виконання.

Громадські організації повинні існувати у форматі: наголошувати, вимагати, інформувати.

Рекомендації для російської влади:

Перше, припинити нав’язувати свої порядки, на які вона не маєте права ні за внутрішнім, ні за зовнішнім законодавством. Друге, ліквідувати збройні формування, які вийшли з під контролю навіть в кримської влади.

Окрім звіту, робоча група підготувала спеціальний “Посібник по захисту прав людини для мешканців Криму”. Вони переконані, що низький рівень правової освіти, розгубленість людей не дозволяє їм успішно захищати свої права. Тож сподіваються, що практичні рекомендації як писати заяву, до кого звертатися у разі порушення прав, контакти різних міжнародних організацій, зроблять людей сильнішими та пришвидшать відновлення їхніх прав.