Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

1 травня в УКУ стартувала Всеукраїнська наукова студентській конференція «Від дисидентського руху до Революції Гідності».

Вибираючи тему, її організатори – Гуманітарний факультет та Інститут історії Церкви – вирішили дати можливість прослідкувати, як протягом останніх 50 років на території України формувалися визвольні рухи ти дисидентські організації, і як з ними боролася тогочасна радянська влада. І як ті питання та ідеї, висунуті тоді, є актуальними і в сучасному житті українського суспільства.

Загалом конференція розбита на 4 тематичні блоки: «Рух шістдесятників та правозахисний рух», «Церква і дисидентський рух», «Боротьба за незалежність України (1985-1991)» та «Феномен Майданів в незалежній Україні», кожен з яких є логічним продовженням попереднього періоду.

Серед учасників конференції є й чимало дисидентів, які відсиділи в радянських тюрмах за свою діяльність. Серед них Василь Овсієнко, Мирослав Маринович, Зорян Попадюк.

«Завдяки тим людям, які тут присутні, які були зразком, мали стержень і свідчили своєю поставою та діяльністю – ми завдячуємо тому, що є Україна, що відбулася Революція Гідності. Адже для нас важливо мати тих свідків, які робили ці речі», – зазначив на відкриті проректор УКУ Павло Хобзей.

Він нагадав присутнім, що теперішній президент УКУ вл. Борис (Ґудзяк) свого часу, на початку 1990-х років, провів чимало інтерв’ю з багатьма отцями і свідками існування УГКЦ в підпіллі. Значної частини цих людей вже немає на цьому світі, але їх свідчення, які згодом стали основою наукової бази Інституту історії Церкви, дають змогу дослідити цей період.

Так, Василь Овсієнко, політв’язень, який був засуджений тричі в Радянському Союзі, розповів про початки дисидентського руху в 1960-70 роках. Намагаючись діяти в рамках законів та ненасильницькими методами, його учасники все одно ставали жертвами тоталітарного режиму, отримуючи багаторічні тюремні терміни.

Мирослав Маринович, як один із учасників Української Гельсінської Групи (УГГ), розповів про причини створення та особливість її діяльності. Загалом 41 особа була учасником УГГ.

«Що важливо, ця група не була підпільна. Вона такою замислювалася від самого початку. Вона не ставила питання зміни влади. Це була група, яка говорить про права людини. Тому і прізвища, і наші адреси були вказані у декларації», – розповів проректор УКУ Мирослав Маринович.

Він також зазначив, що їм важливо була присутність генерала Петра Григоренка. Він був і учасником УГГ, і Московської Гельсінської Групи, а також бойовим генералом. «Якщо вже бойовий генерал підтримує дисидентський рух, значить за ним стоїть правда», – розповів Мирослав Маринович.

Супроводжується конференція пересувною виставкою Інституту історії Церкви про існування Української греко-католицької церкви у підпіллі. На ній розміщені архівні фото, записи із особових справ священиків, їх історії.

Триватиме конференція до 2 травня. За її підсумками на початку вересня 2015 року буде опубліковано збірку наукових доповідей, які будуть представлені на конференції.

Прес-служба УКУ