Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

У 2011 році кафедра класичних, візантійських і середньовічних студій УКУ з метою поглиблення інтересу до вірменської історії і культури та промоції вірменознавства започаткувала традицію проведення щорічних лекцій з вірменських студій. 18 листопада 2013 р. відбулася вже третя така лекція.

Цьогорічним доповідачем на лекції виступив медієвіст з Донбасу, знаний дослідник історії вірменської діаспори в Центрально-Східній Європі Олександр Осипян. Він прочитав доповідь «Виникнення вірменських громад в Криму, Галицько-Волинському, Подільському та Молдавському князівствах в другій половині XIII-XIV ст».

В своїй доповіді науковець зосередив увагу на питаннях коли та з яких причин вірмени оселилися на цих землях, звідки вони походили та чим займалися, та яким чином відбувалася міграція вірмен у досліджуваний регіон. Розвінчавши історіографічні міфи, що походять з праць Садока Баронча, Дімітріє Дана та інших дослідників вірменської діаспори в Центрально-Східній Європі XIX ст., які, однак, все ще не рідко впливають на сучасну інтерпретацію історії поселення вірмен в Галичині, на Поділлі та в Молдавії, Олександр Осипян закцентував на виникненні мережі транзитної торгівлі між Сходом і Заходом, здійснюваної вірменськими купцями. Виникнення Монгольської імперії, що змінило маршрути давніх торговельних шляхів, та існування мережі генуезьких і венеційських купецьких факторій були для цього сприятливими чинниками. Почали виникати перші вірменські поселення в Північному Причорномор’ї, де осідали здебільшого купці, а також ремісники-кушніри. Найдавніші колонії виникли в Кафі, Солхаті та Солдеї (1240–1290-і рр.). Згодом вірменські купці проникли до устя Дунаю, Дністра й Дону, де почали оселятися в першій половині XIV ст. – у Кілії, Лікостомо, Тані та Монкастро. Останній етап цієї міграції відбувся у 1360–1390-х рр. Цього разу вірмен притягнули розташовані далеко від моря політичні та торговельні центри – Львів, Луцьк, Кам’янець-Подільський, Сірет, Сучава, Ботошани та ін.

Зазначимо, що лекція Олександра Осипяна становила хороший зразок вписування етнічної історії українських земель у широкий контекст світової історії. Відтак вона цілком відповідала вимогам нової навчальної програми, яку на гуманітарному факультеті впровадили для студентів-істориків, коли історія території сучасної України вивчається відповідно до тих народів, які населяли ці землі, в даному випадку вірмен. Окрім того, ця лекція викликала жвавий інтерес авдиторії і спровокувала тривалу наукову дискусію.

Довідка

Олександр Осипян — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії та культурології Краматорського економіко-гуманітарного інституту. Досліджує розвиток вірменських колоній в Галичині, на Поділлі та Буковині в XIV-XIX ст., історію ментальності, міграційної торгівлі та колекціонерства, а також тенденції сучасної світової історіографії.