Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

1 грудня в УКУ відбулася презентація фільм «Ми», який розповідає про «голос молоді» на Майдані. Фільм – це перший проміжний етап проекту «Великого бажайте», який реалізують студенти та викладачі УКУ.

Сам фільм – це розповідь молодої людини, яка вийшовши на Майдан відчула свою українськість. Історія цього студента, його емоції, переживання, мрії та бажання на фоні документальних кадрів з події від листопада 2013 до 20 лютого 2014 року.

«Фільм «Ми» – це погляд на Революцію Гідності з точки зору молоді. Яке місце займала вона в подіях Майдану, що далі буде із тими цінностями, які вони декларували і кому зрештою будувати цю країну далі? «Нам вдалося зібрати кадри хроніки, живі історії, коментарі лідерів громадської думки, духовенства, культури, аби разом вирішити, а що ж далі. І чи ми не втратили здатність мріяти», – розповіла одна з учасниць проекту Катерина Гладка.

Серед спікерів, які поділилися своїми думками про «молодий голос» є Блаженніший Святослав (Шевчук), Сергій Квіт, Мустафа Найем, Ірена Карпа, Віталій Портніков, вл. Борис (Ґудзяк), Ольга Герасим’юк, Олександра Бакланова, Єгор Соболєв, о. Михайло Димид, Мирослав Маринович та інші, а також самі молоді люди. Тому й не дивно, що серед епітетів, які звучали в адресу цієї молоді, є «це перше покоління, яке не було homo sovieticus», а також «вони втратили комплекс неповноцінності».

«Вам треба здати найважливіший іспит, який мають здати українці – вийти з поля цивілізаційного комплексу вторинності. А як ви можете вийти з цього поля? Тільки відчувши всій власний професіоналізм. Тільки будучи в діалозі з найвищими стандартами світу у різних сферах. Тоді ви не будете комплексувати. Тому ваша перша відповідальність – вчитися», – наголосив Мирослав Маринович.

За словами ще одного організатора проекту Дениса Коляди, це лише перший крок в реалізації великого проекту «Великого бажайте». Вже зараз вони працюють над продовженням фільму, щоб показати де дівся цей голос після Майдану. Насправді, як розповів Денис, цей голос нікуди не дівся, він не зник, просто він потребує поширення. Щодо самого проекту, то він має стати освітньо-патріотичним, ставити правдиві питання і шукати на них відповіді: навколо чого ми можемо об’єднатися і працювати далі, говорити про прощення і примирення.

Наступний крок проекту — презентація фільму у Києві. Згодом, створення інших проектів, які будуть долучати більше молоді змінювати Україну і світ.

Як зазначив Мирослав Маринович, «боротися за цінності значно легше, аніж жити ними». Тому молодь – це та рушійна сила, яка має здатність змінити цей світ. Варто їм цього лише забажати, – наголосив проректор УКУ.