Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

2 грудня у Соборі Паризької Богоматері за участі Глави Української Греко-Католицької Церкви Патріарха Святослава (Шевчука) відбулося введення на катедру владики Бориса (Ґудзяка) як Апостольського екзарха для українців греко-католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії. Участь у церемонії інтронізації взяли Архиєпископ Парижа Кардинал Андре Вент-Труа та Кардинал Крістоф Шенборн. На урочистій Літургії співслужили більше десяти єпископів та півсотні священиків УГКЦ з різних країн світу, представники Католицької та Православних церков.

Український Нотр-дам

Собор Паризької Богоматері, який з міркувань безпеки не може вмістити більше, аніж 4000 осіб, був заповнений вщерть. На церемонію інтронізації приїхали вірні і священики з усіх куточків екзархату, численні паломники з України, різних країн Європи та з Канади і США.

Урочистості розпочались пішою ходою від катедри святого Володимира на вулиці Saint–Germain–des–Prés, осідку Апостольського екзарха, до собору Нотр-Дам. Рух вулицями Парижа не перекривали, а кількатисячну колону супроводжували лише двоє поліцейських. Індивідуальні групи паломників з синьо-жовтими прапорами стікалися до собору з усіх боків. Серед гостей були Катерина Ющенко, Ганна Герман, Петро Порошенко.

Чин інтронізації відбувався в Нотр-Дамі, тому що приміщення собору Святого Володимира надто мале. Інтронізації двох попередніх Апостольських екзархів Володимира (Маланчука) і Михаїла (Гринчишина) відбувалися у церкві Сен-Жермен-де-Пре, одному з найстарших храмів Парижа. Як зазначив о. Михайло Романюк, парох катедри святого Володимира, крісло-престіл (сідалище єпископа) було спеціально доставлене до Нотр-Дам, а після церемонії інтронізації перенесене до собору Святого Володимира.

Розділити урочистий у зворушливий момент з владикою приїхали не лише ректорат, працівники та студенти УКУ, а також представники бізнес-спільноти Львова. «Ми приїхали до Парижа розділити радість з владикою Борисом. Це знаменна подія не лише для Львова і кола друзів УКУ, а й для усієї громади України. Чим більше тут перебуваєш та дізнаєшся історію Франції, тим більше усе стає значимим», – зазначив Олег Денис, виконавчий віце-президент з адміністративних питань корпорації «СофтСерв».

Окрім центральної події – інтронізації в Нотр-дам – паломники мали нагоду ознайомитися з життям «українського Парижу»: відвідати містечко Сарсель, яке з 1951 року було осідком Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) в Європі, де базувалася редакція Енциклопедії Українознавства (зараз, на жаль, будинок є в аварійному стані і потребує капітального ремонту); містечко Санліс, де є монастир (ХІ ст.), який заснувала дочка київського князя Ярослава Мудрого королева Франції Анна, її могила, а також пам’ятник, подарований Україною в 2005 році. Українці також молилися на могилі Симона Петлюри, голови Директорії УНР, що перебував на еміграції у Франції і був вбитий 1926 року в Парижі та похований на цвинтарі Монпарнас. Відбулися також концерти духовної музики хорів УКУ та Львівської духовної семінарії Святого Духа.

Фінальною і дуже емоційною точкою «українізації Парижа» стало спонтанне виконання Гімну України після чину інтронізації під стінами Нотр-Дам.

Маленький екзархат, що має стати свідченням

 «Ми йдемо зі слави до слави – з одної Господньої слави до другої. Ми маємо нагоду разом свідчити, що наша надія є у Тому, Хто зняв з себе всю владу і відвернуся від мудрості світу і віддав все. Нам іноді доводиться бути на маргінесах Європи, будучи європейцями. Ми маємо виходити поза свої межі, з своїх зон комфорту, прибраності і впорядкованості, мови і Галичини і простягати руку тим, які заблукали», – таким було «програмне» звернення єпископа Бориса (Ґудзяка) до колег з Українського католицького університету та вірних екзархату.

На відкритості і свідченні як завданнях екзархату наголосив також Патріарх УГКЦ Святослав (Шевчук).

 «Сьогодні наша Церква в Франції переживає історичний момент, у соборі який був свідком злету людини до вершин мудрості та її падіння до глибин безумства. Ті стіни бачили все. Прошу вас прийняти свого єпископа з синівською пошаною та довірою і підтримувати його у починаннях. Перед цим екзархатом стоять великі виклики і завдання. Найперше – ділитися скарбом віри нашої Церкви-мучениці із сучасною людиною, що живе у пустелі західного секуляризованого суспільства. Адже ця церковна провінція це не просто ще один географічний вимір нашого існування, а особливий простір спілкування між Богом і людиною» – зазначив він у своїй проповіді у Нотр-Дам де Парі.

Патріарх Святослав також звернув увагу на те, що екзархат має стати важливим європейським інтелектуальним осередком УГКЦ. «Саме тут ми повинні ділитися нашою вірою та надією з усіма людьми. Показати молоде обличчя нашої Церкви, що має тисячолітню історію. Париж та Європа потребують цей екзархат», – наголосив він.

Напередодні інтронізації відбулася міжнародна наукова конференція «Церква в сучасних суспільствах Сходу та Заходу: Вразливість і свідчення», учасники якої обговорили питання ролі та місця УГКЦ в Західній Європі, міжцерковного діалогу та викликів, які стоять сьогодні перед церквою.

Офіційно екзархат, який було створено 1960 року, налічує 20000 вірних та має 16 священиків, які несуть відповідальність за душпастирство у п’яти країнах: Франції, Бельгії, Люксембурзі, Нідерландах і Швейцарії. Річний бюджет екзархату складає 50-60 тисяч євро. «Загалом наш екзархат у Франції налічує дев’ять священиків. Два найважливіших центри – це Париж і Люрд. У Бельгії є сім священиків, і там богослужіння та зустрічі з громадою відбуваються в римо-католицьких церквах. У Швейцарії, Нідерландах і Люксембурзі немає священиків, які там живуть постійно. Є два, які кілька разів на місяць відправляють службу греко-католикам українцям. Загалом, щоб іти назустріч вірянам, задовольняти їхні суто духовні і соціальні потреби, на території перелічених країн мало б бути 50 наших священиків. У місцях, де люди розпорошені по великій території, і їхня кількість становить від 10 до 50 осіб, непросто розгорнути інфраструктуру для задоволення релігійних духовних потреб. Але для нас це є пасторською стратегією», – розповів владика Борис в інтерв’ю Укрінформу.

Про пасторальну опіку також говорив на зустрічі з вірними екзархату (яка відбулась перед інтронізацією) Глава УГКЦ Святослав (Шевчук). «Найперше, що я хочу сказати – повірте, ваша Мати-Церква вас любить, про вас пам’ятає, за вас молиться, ви не є забуті і покинуті. Ми хочемо вам послужити. Будемо говорити про вас і ваші потреби на найвищому рівні – тут в Парижі, в Україні, та в багатьох країнах світу», – зазначив він, додавши, що деякі важливі для українців у Франції питання він обговорював напередодні з архиєпископом Парижа кардиналом Андре Вент-Труа.

«Лише ваша підтримка та братерська рука допомоги дадуть нашому екзархату необхідні засоби для здійснення свого покликання», – звернувся до кардинала Вент-Труа Глава УГКЦ також публічно під час Літургії в соборі Нотр-Дам.

Фото Олени Кулигіної та Мар’яни Карапінки.

Джерело: РІСУ