Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Форум видавців є великим ділом миру, бо на ньому зустрічаються люди доброї волі, які підтримують один одного, плекають солідарність, піднімають дух, роз’яснюють у хмарах пропаганди і брехні ворога людського роду прості істини, правду про те, що ми переживаємо. Про це  під час урочистого відкриття Львівського міжнародного літературного фестивалю заявив єпископ УГКЦ у Франції, країнах Бенілюксу та Швейцарії владика, Президент УКУ Вл. Борис Ґудзяк, повідомляє ZIK

 

Звертаючись до організаторів Форуму видавців, владика зазначив, що вони роблять велике свято, на яке варто їхати аж з Парижа. Він розповів, що приїхав на цей Форум зі столиці Франції, але не прямою дорогою. Зупинок було дуже багато. В дорозі владика був два місяці, під час яких побував і в зоні АТО.

«Хто був близько, і навіть ті, які не були там, відчувають тінь і тягар війни, що панує в Україні. Вона є з бомбами, пострілами, кров’ю, ранами і смертю. Але її гібридність означає, що це війна передовсім слів, думок та ідей», – заявив Борис Ґудзяк.

Він додав, що ми уже два роки живемо у постійній напрузі і кожне людське серце прагне радості і миру.

«Цей Форум є великим ділом миру, бо на ньому зустрічаються люди доброї волі, які у спільноті і товаристві підтримують один одного, плекають солідарність, піднімають дух, роз’яснюють у хмарах пропаганди і брехні ворога людського роду прості істини, правду про те, що ми переживаємо», – сказав Борис Ґудзяк.

Владика також згадав і про Євангеліє від Марка, де є такі слова Ісуса до апостолів: «До якого дому ви би не зайшли, перебувайте там. Де ви є».

«Це ніби такі дивні слова, але у час віртуальності, напруг, війни, як важко бути там, де ми є. Ми спішимо, віртуально переносимося проектами вперед. Не просто дивитися спокійно у вічі тому, хто є поруч. Форум нас зупиняє і представляє різноманітні книги. А читання книг і молитва – це найкращі способи, щоб призупинити шалений темп нашого життя і відсторонити цей невпинний тиск поганої інформації, від якої ми стаємо залежними», – зазначив Борис Ґудзяк.

Він також згадав, що у 1942 році майбутній прем’єр Франції Роберт Шуман відважився ставити питання про те, як французи житимуть з німцями після війни. Шуман був одним із тих, хто повів Європу до примирення.

«Це (примирення, – ред.) сталось не за рік, не за два, але в 1962 році вже могли зустрітися президенти Франції і Німеччини, щоб спільно задекларували примирення. Сьогодні діти Франції і Німеччини не мають гадки про тисячолітню історію регулярних воєн і кровопролиття між двома народами.

Згодом при ініціативі людей віри це примирення поширилося до сусідів на Схід.

З 80-их рр. ХХ ст. почався інтенсивний процес примирення поляків та українців. Сьогодні Польща – найбільший адвокат України», – згадав владика.

«Чи можемо ми мріяти про перемир’я між Львовом і Луганськом, між Сходом і Заходом? Що нам робити з сусідами на півночі. Як би нам того не хотілося, ні Україну, ні Росію не можна перенести на інший континент», – додав він.

Владика також згадав і про події, що відбулися тисячу років тому: «У першому поколінні християн син хрестителя Володимира Борис у відповідь на захоплення влади своїм старшим братом, який зі страху напав на нього, сказав: «Не підніму зброї на брата». Вони (Борис і Гліб, – ред.) стали мучениками братньої любові. Їх перших з християн канонізувала церква, визнаючи святими. Церква і зараз потребує великих свідків такої любові», – додав Борис Ґудзяк.

Він зазначив, що Путін відкидає приклад Бориса і Гліба стверджуючи, що «это для нас не пример». Однак, за словами владики, таке чули і Ганді, і Мартін Лютер Кінг, і Нельсон Мандела, які любов’ю, словом, культурою старались примирювати і навертати.

Владика додав, що нам «потрібно зупинитись, взяти в руку добру книжку і набирати наснаги на непросте паломництво правди і миру».