Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Людина — істота безконечна, яка створена, щоб матеріальний світ наповнити сенсом. Саме такою є одна з тез визначного російського філософа Володимира Соловйова, якому цього року виповнюється 150 літ від дня народження.

Львівська міжнародна конференція “Володимир Соловйов: Росія та Вселенська Церква. Критичний погляд нашого часу” тривала від 31 жовтня до 1 листопада, під патронатом Патріярха Любомира Гузара, Глави УГКЦ, організована Інститутом Церковного Права УКУ, спільно з товариством Соловйова у Женеві, часописом “Дух та літера” та журналом “Ї”. У конференції взяли участь представники духовенства, Надзвичайний і Уповноважений Посол Франції в Україні Філіп де Сюрмен, Архієпископ Ліонський, кардинал Філіп Барбарен та інтелектуали України, Франції, Швейцарії, Польщі та Росії.

З нагоди проведення конференції надійшов лист-привітання від Святішого Отця Івана Павла ІІ, в якому зазначено: “Ця подія, що об’єднує у Львові представників східної і західної культур, дозволить їм порівняти свої погляди на істину єдиного Євангелія Христа і почерпнути з цього можливе взаємне збагачення, що підтвердить необхідність для Церкви навчитися дихати двома легенями: східною і західною традиціями. Окрім суто культурного виміру цієї події, варто відзначити її незаперечну вселенську значимість у сучасному релігійному контексті”.

Увага учасників конференції була зосереджена на праці Володимира Соловйова ”Росія та Вселенська Церква”, де автор стверджує, що чвари між Церквами мають не так канонічну як суто політичну мотивацію. Одним з завдань конференції було проаналізувати погляди філософа, надати їм актуального звучання та привернути увагу сучасників до цієї праці, яка нещодавно вийшла українською мовою, утвердити її значення для греко-католиків та православних різних деномінацій в Україні.

Під час проведення конференції мав місце також круглий стіл під головуванням Тараса Возняка, головного редактора часопису “Ї”, з виступами на тему: ”Сучасні еклезіології та діалог між російським, польським й українським суспільствами”. У рамках конференції відбулась спільна панахида на могилах українських та польських вояків, яку провели три кардинали: Філіп Барбарен, архієпископ Ліонський, Мар’ян Яворський, архієпископ Львівський та Любомир Гузар, Патріярх УГКЦ.

“Церква єдина в серці Христа”, — так вважає кардинал Барбарен, архієпископ Ліонський, що відвідав Львів. Він стверджує: “Я впевнений, що повернувшись з України, буду говорити про вас, про велику силу динамізму у вашій Церкві. У Франції Церкви спорожніли, а духовенство постаріло, середній вік священика, це 70, або й навіть більше років. Відвідавши вашу духовну семінарію і побачивши молоде покоління людей, які готуються стати священиками, я був приємно вражений. Україна бідна і багата водночас. Це держава, яка дуже багата на людські ресурси, вона має величезний потенціал”.

Чи буде він реалізованим покаже час. Наразі міжнародна конференція була впевненим кроком на шляху до осягнення людиною своєї сутності, вона стала свідченням потреби порозуміння між церквами, яке є необхідним сьогодні.