Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

На запрошення кафедри нової та новітньої історії України та міждисциплінарної програми «Публічна історія» Гуманітарний факультет УКУ відвідала професор Ева Доманська (Університет імені Адама Міцкевича в Познані/ Стенфордський університет).

5 листопада проф. Доманська прочитала публічну лекцію «Рятувальна історія», а 6-9 листопада провела зі студентами та аспірантами УКУ 3 семінари, присвячені цій же темі. Під час лекції і семінарів історик «інтелектуально щиро» (на такій чесноті історика особливо акцентувала увагу проф. Доманська) поділилась дослідницьким досвідом та розповіла про основні засади концепції «рятувальної історії». Вподовж трьох років познанськими науковцями реалізовувався колективний проект «Рятувальна історія», який зосереджувався на пошукові, збереженні і удоступненні витіснених з великої Історії і часто забутих фрагментів минулого. Пропонована дослідницею концепція рятувальної історії засновується на її розумінні як історії локальної, потенційної, екзистенційної та афірмативної, зі спеціальним наголосом на її екологічному вимірі та формаційній функції. Аналіз еволюції ідеї рятувальної історії веде до висновку, що вона пов’язана передусім з порятунком майбутнього.

«Рятувальна історія» розглядається як вправа з «епістемного непослуху», як спроба запропонувати альтернативну до домінуючих в гуманітарній теорії західних європоцентричних підходів. Як стверджує проф. Доманська: «Не існує глобальної соціальної справедливості без глобальної пізнавальної справедливості».

6 листопада проф. Доманська разом з д-ром Софією Дяк (Центр міської історії), професором Олександром Зайцевим (УКУ), д-ром Наталією Отріщенко (Центр міської історії) і доцентом Володимиром Склокіним (УКУ) взяла участь у публічній дискусії «Ангажована гуманітаристика: як будувати учасницьку історичну культуру?», що відбулась у Центрі міської історії Центрально-Східної Європи. Дискусія була присвячена порівнянню польського і українського досвіду ініціатив суспільного і політичного ангажування істориків і пошуку відповіді на наступні питання: якою може бути нова суспільна роль історії в ситуації, з одного боку, поступового занепаду національної держави в Європі і західному світі, а з другого – відродження імперіалізму і націоналізму на пострадянському просторі? чи можлива суспільно ангажована гуманітаристика вільна від політичної інструменталізації, і якщо так, то яких форм вона може набувати? як будувати учасницьку історичну культуру, засновану на рівноправній взаємодії професійних істориків і представників локальних спільнот? які форми та формати публічної історії є найбільш актуальними та ефективними в сучасному контексті України та Центрально-Східної Європи?

Візит проф. Доманської до Львова був організований Гуманітарним факультетом УКУ спільно з Польським інститутом в Києві та Центром міської історії Центрально-Східної Європи в межах проекту «Публічна історія: роль і практики минулого у суспільстві».