Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

13 січня 2007 року на своєму засіданні Сенат УКУ у розширеному складі обрав о. д-ра Бориса Ґудзяка Ректором цього навчального закладу на нову 5-річну каденцію. Того ж дня Великий Канцлер УКУ Блаженніший Любомир (Гузар), що представляє Засновника Університету – Фонд ім. св. Климентія, затвердив це обрання.

Для аналізу діяльності Ректора та сформованого ним Ректорату впродовж першої каденції за рішенням Сенату в УКУ працювала комісія, члени якої не входять до складу університетської спільноти. Комісія ознайомилась із важливою документацією й на конфіденційній основі опитала представників різних категорій викладачів, працівників і студентів цього Університету. У своїх висновках члени комісії не просто схвалили діяльність Ректора, а й узагальнили ті ідеї та побажання, які були висловлені представниками спільноти УКУ під час конфіденційних бесід.
Діяльність Ректора було одноголосно схвалено також на засіданні Вченої Ради УКУ, на якій було заслухано, зокрема, позитивний відгук Ради студентів, що є вищим органом студентського самоврядування. У своїх висновках Вчена Рада також висловила свої рекомендації новообраному Ректорові щодо подальшого розвитку академічної сфери діяльності УКУ.
Відповідно до Статуту Університету, своїм правом висувати кандидатуру на посаду Ректора скористалися Сенат і Вчена Рада цього закладу. Обидві структури висунули одного і того ж кандидата – діючого Ректора о. д-ра Бориса Ґудзяка. В цьому факті знайшла своє відображення передусім безальтернативність його особи, яка поєднує в собі якості, засадничі для нинішнього етапу розвитку УКУ: наявність бездоганної освіти – докторату з історії, захищеного в Гарварді й доповненого вищою богословською освітою, здобутою в Римі; незаперечний моральний авторитет; високоякісний і діалогічний стиль адміністрування, не обтяжений радянськими стереотипами; наявність чіткої стратегічної візії розвитку Університету й дар будівничого. Крім того, за згаданою вище одностайністю висунення кандидатури о. д-ра Бориса Ґудзяка стоїть визнання того, що Український Католицький Університет не стоїть на роздоріжжі й не вагається у виборі стратегії розвитку.
Вибори Ректора УКУ стали доброю нагодою як для Сенату, так і для його обранця зосередитися на пріоритетах розвитку цього навчального закладу на період нової каденції та підтвердити головні його напрямні. У своєму програмному виступі о. Борис Ґудзяк особливо наголосив на своїй готовності докласти максимальних зусиль до зведення нового сучасного корпусу Університету по вул. Стрийській, що, услід за появою Богословського Центру на вул. Хуторівка, мало б стати ще однією непересічною подією на університетській мапі Львова. Зведення нового дому науки, за задумом о. Ґудзяка, буде супроводжуватися послідовною працею над відкриттям навчальних і наукових програм із соціальних наук, які доповнювали б подальшу розбудову взорованої на міжнародні наукові стандарти школи богословської думки та промоцією нових (чи, може, „добре забутих старих”) для України гуманітарних напрямів на зразок медієвістики чи візантиністки. Буде продовжуватися праця над нарощенням кадрового і фінансового потенціалу Університету, що в підсумку мало би посприяти зміцненню інтелектуального престижу Львова і наданню нового динамізму й якості українському академічному середовищу. Варто також згадати, що, як засвідчила конференція молодих богословів „Кайрос”, проведена позаторік з ініціативи о. Ґудзяка, кадровий потенціал Церкви (в якому формуються, зокрема, й майбутні ректори УКУ) розвивається надійно і безупинно.
Не було формальним актом і благословення з боку Блаженнішого Любомира, даного ним від імені Засновника. Це підтвердження даного Церквою мандату на те, щоб цей Університет шукав шляхи поєднання віри й розуму, будував храм мудрості на твердому камені християнської духовності. У цьому поновно обраний Ректор, а також УКУ загалом потребуватимуть підтримки партнерів, щедрості доброчинців і щирої молитви людей віри.

Мирослав Маринович