Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

16 вересня 2005 року Центр економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова спільно з Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні, в межах роботи постійно діючого круглого столу «Релігія і влада в Україні: проблеми взаємовідносин», провів круглий стіл «Релігійне навчання і виховання дітей і молоді в Україні: проблема і шляхи розв’язання». Постійно діючий круглий стіл працює з 1996 року, його учасниками є керівники та представники найчисельніших християнських конфесій України.

У роботі круглого столу взяли участь глави та представники християнських Церков, науковий консультант Президента України, народні депутати України, представники Міністерства освіти і науки і Державного департаменту у справах релігій, численні експерти. Були представники Німеччини, Польщі, Білорусі та України. Від УГКЦ учасниками дискусій були Предстоятель Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир (Гузар), ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк, президент Інституту екуменічних студій УКУ о. митр. Іван Дацько, голова Митрополичої комісії у справах шкільництва о. Роман Небожук, голова Патріаршої катехитичної комісії с. Луїза Цюпа та члени ректорату УКУ Тарас Добко, Марія Марко та Олег Турій.

На засіданні круглого столу були розглянуті такі запитання: у чому полягають основні проблеми забезпечення релігійного навчання і виховання дітей і молоді в Україні? як забезпечити релігійне навчання і виховання дітей і молоді в Україні, не порушуючи принципи свободи совісті і світського характерв освіти в державній школі? Відповідь на ці запитання учасники зустрічі шукали у трьох секціях: релігійне виховання і сім’я, релігійне виховання і школа, релігійне виховання і мас-медіа та суспільство.
Представники Церков – учасники круглого столу — відзначили велику потребу суспільства у духовному вихованні дітей і молоді. Було підкреслено, що Церкви проводять навчання дітей в своїх недільних і суботніх школах та не потребують втручання держави в цей процес, але є величезна потреба в підтримці впровадження курсу з християнської етики в загальноосвітніх школах, наданні релігійним організаціям права засновувати загальноосвітні навчальні заклади, можливому державному фінансуванні державного компоненту в таких закладах, а також державного визнання богословської освіти не тільки як спеціальності, але як напряму.

Предстоятель УГКЦ Блаженніший Любомир (Гузар) звернув увагу на те, що важливою метою впровадження курсу «Християнська етика в українській культурі» є об’єднання українців зі Сходу та Заходу на підставі спільних моральних якостей, щоб українці були одне одному братами і сестрами. Для змалювання цього Блаженніший Любомир використав історичний приклад, який стосується дочки князя Ярослава Мудрого Анни, яка могла ефективно керувати французькою державою. Це, на думку Глави УГКЦ, стало можливим завдяки тому, що тодішня Європа мала спільні культурні символи та морально-етичні символи, за допомогою яких люди могли порозумітися. Подібне завдання мав би виконати і цей предмет.

Натомість у своєму виступі о. Борис Ґудзяк звертав увагу учасників круглого столу на вкрай неприйнятний стан у питанні визнання богословської освіти в Україні, а, відповідно, визнання Українського католицького університету як вищого навчального закладу.
У коментарі для Прес-секретаріату Глави УГКЦ о. Роман Небожук, учасник круглого столу, розповів, що важливим здобутком цього круглого столу стало те, що вперше представники християнських Церков України продемонстрували одностайність у відстоюванні права на викладання предмету «Християнська етика в українській культурі» у загальноосвітній школі. Інший позитив, що сьогодні, як ніколи перед тим, ми стоїмо на порозі того, що викладання християнської етики буде відбуватися у школах, навіть наперекір деяким чиновникам з Міністерства освіти та науки України.