Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Цю проблему розглядали учасники «круглого столу» на тему «Корупція та пов’язані з нею зловживання в освітній сфері: проблеми й шляхи протидії», який відбувся 24 листопада в Українському Католицькому Університеті. Організаторами заходу виступили Інститут відкритого суспільства та Інститут релігії й суспільства УКУ.

Наболілу й надзвичайно актуальну ось уже кілька десятиліть тему спільно обговорювали науковці й представники влади місцевого рівня, викладачі та студенти провідних ВНЗ м. Львова, громадські діячі. До причин таких, уже “буденних” в українській освіті явищ, як корупція та хабарництво, звернувся у своїй доповіді професор Віктор Шевчук, головний науковий співробітник відділу транскордонної співпраці та європейської інтеграції регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень у м. Львові. Показавши присутнім теоретичну модель так званої “повзучої” корупції, за якої навіть чесна людина, прийшовши в корупційне середовище, під його тиском здебільшого втрачає мотивацію бути некорумпованою, професор дійшов до висновку, що найефективніший спосіб знищити корупцію – “це витісняти її еволюційним шляхом, створюючи навколо окремих корупціонерів антикорупційне “оточення”, чого можна досягнути, насамперед, зробивши академічні стосунки прозорішими” (наприклад, призначати на високі посади в навчальному закладі людей, враховуючи думку академічного середовища цього ВНЗ, висловлену таємним голосуванням).

Гостра дискусія розгорілася навколо результатів опитувань щодо проявів корупції в освітній сфері, які оприлюднила на «круглому столі» докторант Національного інституту стратегічних досліджень (м. Київ) Марія Флейчук. Дослідження проводилося лише у львівських вищих навчальних закладах, проте висновки його можна застосувати до цілої України. «Корупція прогресує і набула вишуканіших форм,– вважає пані Флейчук. – Особливо жахливим є те, що збільшується відсоток хабарництва у денній формі навчання, адже саме тут готуються нові кадри, основний потенціал майбутнього». Замислитися справді є над чим, бо, за результатами дослідження, 30 % студентів денної форми навчання взагалі не бажають вчитися, а отже, є інтелектуальним баластом у ВНЗ вже тепер і, швидше за все, будуть ним у майбутньому, працюючи у різних галузях господарства нашої держави.

Погляд Церкви на цю проблему на «круглому столі» представив науковий працівник Інституту релігії та суспільства УКУ Григорій Селещук. У своєму виступі «Морально-етичні виміри корупції з позиції Церкви» він, зокрема, зазначив, що «дуже важливими є способи формування певного морально-етичного середовища, в якому б витіснялася корупція» і що Церква зі свого боку долучатиметься до формування такого середовища, хоча вона не може цілком перебрати на себе роль держави у боротьбі з цим ганебним явищем.