Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

Незабаром Львів може втратити один з найавторитетніших “вишів” міста – Український Католицький Університет. Так, Міністерство освіти та науки України запропонувало свої зміни до Закону України “Про вищу освіту”, які нібито мають наблизити нашу вищу освіту до міжнародних стандартів. Однак місцеві освітяни заявляють, що запропоновані зміни у своїй суті подекуди суперечать благим намірам міністерства.

Міносвіти зокрема пропонує вилучити такі поняття, як “неповна вища освіта”, “базова вища освіта” та “повна вища освіта” і замінити їх на три освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр та магістр, передбачити участь студентів в управлінні ВНЗ та дозволити ВНЗ відкривати рахунки, зокрема депозитні, у національній та іноземній валюті.

Також згідно з новаціями вводиться чіткий розподіл вищих навчальних закладів. Відтак існуватимуть класичні університети (мінімум 6 тисяч студентів денної форми навчання, 8 галузей освіти – 8 наукових спеціальностей), профільні університети (4 тисячі студентів, 4 галузі освіти, 3 наукові спеціальності), академії (2 тисячі студентів, 1-2 галузі освіти, 2 наукові спеціальності), коледжі (не менше тисячі студентів, підготовка бакалаврів) та професійні коледжі (не менше 500 студентів, підготовка молодших спеціалістів).

Саме остання зміна й обурює освітян. За словами ректора Українського Католицького Університету отця-доктора Бориса Гудзяка, узалежнення статусу “вишу” від кількісних показників складу студентів суперечить світовій практиці і дискримінує приватні ВНЗ, які здійснюють свою діяльність на вищому рівні, аніж частина державних навчальних закладів. “У разі прийняття змін в освітньому законодавстві, УКУ може стати професійним коледжем. Натомість було б добре, якби держава навпаки підтримала інституції, які працюють без державного фінансування, а користуються коштами міжнародних фінансових установ”, – сказав Гудзяк. До речі, в УКУ на денній формі навчання зараз перебуває 550 студентів, на заочній – 450 і ще 300 навчаються через різні програми.

Доктор історичних наук, професор Львівського національного університету ім. І. Франка, сенатор та завідувач кафедри історії України УКУ Ярослав Грицак зазначає, що зі власної практики знає – у державах з добре поставленою освітою недержавні університети часто демонструють набагато кращі академічні стандарти. “Досить сказати, що ані Гарвард, ані Колумбія не належать, м’яко кажучи, до найгірших американських університетів, а сучасну польську науку і культуру не можна собі уявити без Католицького університету у Любліні”, – зазначив експерт.

Фахівці також зазначають, що УКУ є прикладом навчального закладу, який стоїть поза корупційною практикою та є одним з головних “рекламістів” розширення автономії ВНЗ України.

“У світі корупції є сенс залишатися малим, бо це є єдина протидія загальній течії. Я розумію логіку міністерства, і ці зміни підтримую, вони позитивні і дійові. За останні 20 років освіта – це єдина галузь індустрії, де не було безробіття. Бо там є великі фінансові потоки – як офіційні, так і неофіційні. Нікому не секрет, це великі корупційні потоки. І на честь міністра, він взявся їх скасувати”, – зазначає Грицак. Він додає, що освітня реформа є єдиним зразком систематичної реформи сьогоднішнього уряду. Водночас він зазначає, що цієї єдиною нормою “збивається” мета реформи, бо “якість можлива там, де є автономія та конкуренція”.

Перший віце-прем’єр УКУ Тарас Добко зазначив, що їхній навчальний заклад завжди був і буде “публічним благом” та належатиме і церковній, і міській громадам. “За нами не стоять власники, що інвестували сюди кошти і на нас заробляють. Попри серйозні зміни у законодавстві, які ми радо підтримуємо, на жаль, ми бачимо такі, які радше зв’язують, аніж розв’язують руки добрим проектам, корисним для молоді та суспільства”, – освітянин.

За словами директора департаменту гуманітарної політики Львівської міськради Олексія Побурка, “виші” Львова важко уявити без УКУ. Відтак завтра на сесії міськради депутати розглянуть це питання і звернуться з відкритим листом до Кабміну та Міносвіти щодо збереження за УКУ статусу університету.

Як повідомили “Об’єктивно” у Міносвіти, змінювати нову редакцію Закону “Про вищу освіту” через ситуацію з УКУ навряд чи будуть. “Основна мета нового законодавства – вдосконалити структури “вишів”. В Україні функціонує понад три сотні університетів, у той час як, наприклад, в Італії – 80. Однак проблему УКУ та аналогічних закладів можна вирішити іншим чином”, – зазначає співрозмовник .

Мова йде зокрема про долучення авторитетних ВНЗ до інших університетів.
У випадку УКУ – до ЛНУ імені Івана Франка. “Таким чином УКУ може зберегти свій авторитет і в той же час завдяки викладацькому складу ЛНУ підвищити рівень викладання інших дисциплін у себе”, – пояснив експерт.