Світ і я

Sorry, this entry is only available in Ukrainian.

 

Людина. Суспільство. Свобода.

Мирослав Маринович, український правозахисник, десидент, публіцист, релігієзнавець, член-засновник Української Гельсінської групи, організатор амністерського руху в Україні, проректор із питань призначення та місії УКУ.

Анотація:

Ніхто із нас, народившись вільною людиною, не має певності, що помре вільним. Чому я можу втратити життя, але не повинен згубити свою свободу? Вільне суспільство не переходить у спадок від одного покоління до іншого як річ, яку ми залишаємо своїм нащадкам. Натомість, вільне суспільство є досягненням, звершенням та здобутком кожного покоління. Аналогічно, суспільна несвобода може стати нашою поколіннєвою поразкою. Який зв’язок між індивідуальною свободою та вільним суспільством? Що означає бути вільними людьми у вільному суспільстві? Чи можемо ми віддати на outsource нашу свободу? Свобода у світі великих даних (big data) та штучного інтелекту (AI): чи врятують нас технології від технологій?

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • ознайомити з визначними постатями Руху опору 1960-1970 рр., особливостями духовної деградації та характером духовних злетів;
  • розуміти принципи “позитивної суми” та “єдності у багатоманітті”;
  • аналізувати історичні національні поразки з точки зору духовних та психологічних установок;
  • усвідомлювати руйнівний вплив фейків на постмодерну модель визначення правди.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Духовність бранців ҐУЛАҐу.
  • Бог і Людина: прямувати до Бога чи впустити Його?
  • «Єдність у багатоманітті» – формула духовної єдності України.
  • Митрополит Андрей Шептицький і принцип «позитивної суми».
  • Духовний скарб і духовні пастки українських Майданів.
  • Духовні пастки епохи «постправди».

Філософська етика і моральні проблеми сучасності
Юрій Підлісний, завідувач кафедри політичних наук, керівник програми «Етика-Політика-Економіка», доктор філософії, заступник голови Львівської облдержадміністрації (2014-2016)

Анотація:

Цей курс запропонує студентам зануритися у світ моралі. Пізнати такі її основні категорії як Добро і Зло, Справедливе і Несправедливе, Чесноти і Пороки; навчитися аналізувати моральність вибору і моральність вчинку, моральність людської поведінки загалом.

Відео-анотація до курсу за посиланням

 

Результати навчання:

  • знати основні етичні категорії та базовий понятійно-термінологічний апарат дисципліни;
  • розуміти взаємозв’язок між етичними категоріями;
  • вміти пояснити кожну етичну категорію;
  • логічно аналізувати моральні явища та моральні ситуації.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Мораль та її генеалогія.
  • Добро і зло. Моральні цінності.
  • Свобода і свобода волі.
  • Моральність вибору та вчинку.
  • Чесноти.
  • Моральна свідомість та совість.
  • Super Ego.
  • Щастя.

Історія культурних феноменів

Олег Яськів, директор Центру ім. митрополита Андрея Шептицького Українського католицького університету, голова правління аналітичного центру “Європейський діалог”, редактор сайту “Простір кіно”

Анотація:

Інноваційний курс, який торкатиметься розширення та поглиблення “словникового запасу” сучасної культурної людини. Кожна лекція розкриватиме глибинну та інтегральну сутність найважливіших явищ або/і частини культури, які формували траєкторію історії європейської цивілізації, наприклад, антична краса, середньовічна музика, сюрреалізм, революція, квантова фізика, релігійний живопис, епоха джазу, авторське кіно, поезія, космологія та есхатологія, рок-музика тощо.

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • вміти орієнтуватись серед основних явищ сучасної культури і науки;
  • трансдисциплінарно аналізувати складні соціо-наукові явища;
  • мислити критично;
  • культурна ерудиція.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Античність і краса.
  • Середньовічна музика.
  • Революція, сюрреалізм.
  • Квантова фізика.
  • Релігійний живопис.
  • Класична музика. Епоха Джазу.
  • Авторське кіно. Рок-музика. Поезія модерну.
  • Космологічна есхатологія. Наука. Холодна війна.

Людина у світі технологій

Надія Баловсяк , доцентка, кандидатка педагогічних наук. Тривалий час працювала в Чернівецькому торговельно-економічному інституті. Експертка з онлайн-комунікацій. ІТ-аналітик, журналістка, блогерка.

Анотація:

На цьому курсі ми отримаємо уявлення про розвиток та використання сучасних технологій у повсякденному та професійному житті, оцінимо, як міняється сучасний світ під впливом технологій, які з’являються виклики – як у особистому житті і безпеці, так і професійній реалізації, та як з ними співіснувати. Окрім того, вивчимо та зрозуміємо поняття цифрового етикету та основ цифрової безпеки, основ медіаграмотності.

Результати навчання:

  • розуміння технологій та напрямків їх розвитку, проблем та викликів, що несе розвиток ІТ;
  • знання та дотримання авторських прав, розуміння відповідальності за їх порушення;
  • розуміння принципів етичного спілкування та поширення інформації;
  • розуміння поняття фейку та маніпуляції, технологій поширення фейків;
  • компетенції щодо безпечного використання технологій, знання ризиків та організація безпечної та захищеної комунікації.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Технологічні тренди у розвитку суспільства та бізнесу: нові виклики
  • Сучасні цифрові інструменти: загальний аналіз та принципи використання
  • Онлайн-етикет. Етичність у використанні нових технологій
  • Медіаграмотність та протидія фейкам
  • Основи захисту інформації та особистості у сучасному світі

 


Біоетика

о. Ігор Бойко, український священик, ієрей, ректор Львівської духовної семінарії Святого Духа УГКЦ, доктор морального богослов’я, кандидат філософських наук зі спеціальності «Етика».

Анотація:

Технологічний процес відкрив щонайширші можливості для застосування відкриттів у медичній практиці, які, однак, не завжди однозначні з морального погляду. Генна терапія, клонування тварин та можливість клонування людини, штучна зміна статі, екстракорпоральне запліднення, лікування з використанням стовбурових клітин, трансплантація органів застосування трансгенних рослин для харчових цілей – ось неповний перелік нових проблем сьогодення, які потребують правильних біоетичних рішень. У відповідь на цю потребу в кінці сімдесятих років минулого століття виникає нова галузь етики – біоетика.

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • знати основні причини виникнення та розвитку біоетики;
  • орієнтуватись у вченні Церкви стосовно біоетичних проблем;
  • переконливо обґрунтувати моральну позицію стосовно біоетичних питань сьогодення;
  • застосувати набуті знання, передусім по відношенні до себе і у власному житті;
  • будувати солідну основу власного і суспільного морального світогляду;
  • давати правильну моральну оцінку багатьом сучасним питанням у сфері біоетики, біомедицини та соціальної етики.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Причини виникнення та завдання біоетики. Етичні моделі та принципи.
  • Онтологічний статус людського ембріона. Суперечні погляди науковців, філософів та богословів. Позиція Католицької біоетики та наукові підтвердження.
  • Репродуктивні технології.
  • Трансплантація органів.
  • Самогубство.
  • Розгляд біоетичних випадків. Обговорення легалізації евтаназії в європейських країнах.

Україна: історія, культура, ментальність

Ярослав Грицак, український науковець, історик і публіцист, доктор історичних наук, професор Українського католицького університету, член Несторівської групи.

Анотація:

Курс «Україна: історія, культура, ментальність» ставить собі за мету сформувати знання про минуле України у контексті глобальної історії, довгої тривалості і культурних студій, з особливим наголосом на найновіших інтерпретаціях ключових подій і явищ в українській історії.

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • знати фактологічний матеріал та основні історичні джерела, дотичні до програми курсу;
  • здійснювати історіографічний аналіз проблематики української історії та культури;
  • критично аналізувати історичні джерела та історіографічні тексти;
  • порівнювати історичні процеси і події в різних реґіонах та хронологічних періодах;
  • провадити дискусію та обґрунтовувати власну позицію;
  • вміти збирати і впорядкувати усні спогади;
  • вести самостійний науковий пошук.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Україна: рання історія.
  • Польсько-Литовська доба.
  • Козацтво.
  • Київська християнська традиція.
  • Україна у XVIII столітті.
  • Довге XIX століття.
  • Західна Україна і радикалізація українського руху.
  • Україна у Другій світовій війні.
  • Радянська Україна.
  • Україна та її майбутнє.

 


Релігія і націоналізм (викладається англійською мовою)

Павло Смицнюк, PhD (Оксфордський Університет), викладач філософсько-богословського факультету УКУ та Інституту екуменічних студій (2011-13)

Анотація:

“Релігія і націоналізм”—це курс, ціль якого заглибитися в джерела націоналізму, досліджуючи історичний та концептуальний зв’язок між національною та релігійною ідентичністю. Матеріал буде розглянуто з трьох різних перспектив: з точки зору соціології, політичної філософії і богослов’я. Ми обговоримо можливі етичні та богословські підходи до націоналізму та таких його альтернатив як патріотизм і космополітизм.

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • знати ключові інтерпретації націоналізму;
  • розуміти ключові дискусії, які торкаються взаємовідношення національної та релігійної ідентичностей;
  • формулювати власний погляд на етичні аспекти націоналізму, патріотизму та космополітизму;
  • аргументовано оцінювати прояви співпраці націоналізму і релігії в Україні та світі.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Що таке нація?
  • Що таке релігія?
  • Націоналізм за релігію.
  • Націоналізм проти релігії.
  • Націоналізм як релігія.
  • Політична і громадянська релігія.
  • Священні фундаменти нації: міфи, мученики і літургії.
  • Альтернативи націоналізму.

 

Людина versus Держава
Вячеслав Навроцький, д.ю.н., проф., член-кор. Національної академії правових наук України. Брав участь у підготовці та підвищенні кваліфікації слідчих та детективів НАБУ, прокурорів САП, суддів ВАК. Член науково-консультативної ради при Верховному Суді. Експерт Департаменту юстиції США.

Анотація:

У рамках курсу студентам пропонується розглянути алгоритми взаємодії з державою у найбільш типових правових ситуаціях. Курс буде викладатися з застосуванням методу cаse study, коли через аналіз життєвих реальних ситуацій студенти вивчатимуть основи правового регулювання, оволодіватимуть практичними навиками взаємодії з державою в особі її органів та розумітимуть фундаментальні засади правових відносин людина-держава.

Відео-анотація до курсу за посиланням

Результати навчання:

  • знати де і як знайти базові нормативно-правові акти, які регулюють відносини людина-держава у найтиповіших ситуаціях;
  • розуміти засади взаємодії людини з державою;
  • вміти підготувати звернення до державних органів;
  • вміти зареєструвати суб’єкт господарювання, громадську організацію тощо

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Свобода пересування.
  • “Фінансові відносини” з державою.
  • Правове регулювання стартапів.
  • Я і кримінальне право.
  • Право громадян на участь в управлінні державними справами.
  • “До смерті готуйся з народження”.

Religion in Digital Spaces (викладається англійською мовою)

Надія Засанська , кандидатка філологічних наук, викладачка Центру сучасних іноземних мов

Анотація

У цьому англомовному курсі ми розглянемо як різні форми технологій, зокрема соціальні медіа, телефонні додатки, штучний інтелект, відеоігри та анімація, формують наше розуміння та сприйняття релігії у сучасному світі. Пропоную знайти відповіді на такі питання: Які функції релігії в цифрових просторах? Як популярні технології формують релігію? Як люди використовують цифрову релігію, щоб знайти сенс у своєму житті? Що, власне, є цифровою релігією? Які етичні виклики виникають, коли популярні технології адаптують, пародіюють чи навіть висміюють релігію?

Результати навчання:

  • дізнатися про основні теорії, терміни та напрямки досліджень ‘Digital Religion’;
  • ознайомитися з роллю цифрових ресурсів та медіа у різних конфесіях світу та України;
  • провести власне дослідження щодо використання цифрових технологій віруючими в Україні;
  • навчитися поважати релігійне різноманіття в сучасному світі, яке виявляється і через різне сприйняття/використання цифрових технологій;
  • вдосконалити навички говоріння, читання, аудіювання та письма англійською мовою.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Religion in social media
  • Technologies and religious practices
  • Religious media and conflict
  • Artificial intelligence (AI) and religion
  • Religion in animation and films
  • Religion in video games
  • Informal religious groups in media
  • Social media and religious activism
  • Religious media and state ideology

Виклики мережевих суспільств
Оксана Дащаківська ,
старша викладачка кафедри політичних наук, кандидатка політичних наук. Голова регіонального офісу Міжнародного фонду “Відродження” в Західній Україні.

Анотація:

Курс покликаний розглянути основні способи організації суспільств на сучасному етапі: влада, держава, громадянське суспільство та їхні взаємодії. Їх вплив на життя громадян, а також практики активностей / пасивностей громадян у сучасних умовах.

Результати навчання:

  • вміти описувати особливості мережевих суспільств;
  • визначати типові практики функціонування інститутів влади, держави та громадянського суспільства;
  • аналізувати сфери впливу культури та освіти на суспільне життя;
  • описувати механізми участі громадян в житті суспільства.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Індустріальне та мереже суспільство
  • Державні інститути та громадяни. Громадянське суспільство
  • Соціальні групи. Нерівності – рівності у мережевих суспільствах
  • Нації та глобальний порядок у мережвих суспільствах.
  • Ідентичності майбутнього

Вступ до глобальних студій

Дмитро Шеренговський , кандидат політичних наук, керівник академічного відділу та старший викладач кафедри політичних наук УКУ. Займається міжнародною діяльністю, академічними політиками та забезпеченням якості освіти в УКУ.

Анотація:

«Мислити глобально – діяти локально» – слоган який взяли на озброєння глобальні організації як ООН чи Червоний Хрест, так і симпатики глобалізму – екологічні активісти, волонтери та бізнес-структури. Для багатьох визначних особистостей як Богдан Гаврилишин, цей вислів став філософією професійної діяльності. Та що означає глобальне мислення? Як це – мислити глобально? Як ми розуміємо глобальні проблеми? Як вони нас стосуються? Глобальне середовище є дружнім чи змагальним? Які процеси відбуваються у світі, хто їх підтримує? Яке значення кордонів у нашому житті – мисленнєвих, дисциплінарних, національних? Якими навичками повинен володіти глобальний індивід? Яке місце кожного/кожної серед 7 млрд людей у світі? Ми шукатимемо відповіді на ці та інші запитання, слідкуючи за «подорожами» футболки по світу (за книгою П’єтри Ріволі “Подорож футболки у світовій економіці”). Цей курс покликаний заглибити слухача у механіку глобального світу, допоможе сформувати своє ставлення до глобальних подій та розвине навички критичної оцінки процесів та взаємовпливів у міжнародному середовищі.

Результати навчання:

  • розуміти взаємозв’язок глобальних процесів та явищ;
  • розуміти місце індивіда у глобальному світі;
  • розвинути здатність мислити поза рамками національних кордонів та кордонів дисциплін;
  • розвинути критичне та аналітичне мислення;
  • сформувати міждисциплінарне бачення суспільних процесів;
  • розвинути навички роботи в команді.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Вступ до глобальних студій: Гравці та відносини між ними
  • Держава, конкуренція та глобальна політика
  • Економіка, бізнес та глобальна торгівля
  • Політика, культура та глобальна спільнота

Людина. Природа. Бог

о. Олег Кіндій , PhD, доцент кафедри богослов’я, директор Центру екобогослов’я і сталого розвитку УКУ;
Марія Гупало, викладачка кафедри богослов’я, співзасновниця Центру екобогослов’я і сталого розвитку;
Андрій Третяк, асистент кафедри богослов’я, координатор міжнародної мережі еко-освіти Pilgrim в Україні

Анотація:

У курсі «Людина. Природа. Бог» ми шукатимемо відповіді на питання чи часом юдео-християнський світогляд не є причиною сучасної екологічної кризи, та що потрібно зробити, щоб цю кризу подолати. Ми розглянемо ключові тексти про створення світу у Святому Письмі та у творах ранньохристиянських і середньовічних авторів. Познайомимося з ідеологічними позиціями, які призвели до утвердження ролі людини як господаря і підкорювача природи. Шукатимемо способи вирішення екологічних проблем, які пропонує сучасне суспільство, академічні кола та середовища еко-активістів. Особливу увагу присвятимо сучасній екологічній концепції Папи Франциска у діалозі з православним екобогослов’ям. Осердям нашого курсу буть концепції інтегральної екології, екологічної духовності та екологічного навернення.

Результати навчання:

  • ознайомитися з основами християнського та секулярного світоглядного підґрунтя еко-свідомості;
  • розуміти зв’язки між християнською соціальною думкою та концепцією сталого розвитку;
  • вміти давати моральну оцінку практикам і технологіям, які впливають на довкілля та розвиток суспільства;
  • приймати практичні рішення щодо збереження природи, відштовхуючись від християнської соціальної етики;
  • навчитися служити громаді через соціальні та екологічні проекти.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Бог творець – людина співтворець
  • Християнська соціальна думка
  • Економіка і довкілля: конфлікт чи співпраця?
  • Сталий розвиток: profit, people, planet
  • Екологічна синергія
  • Екологічне навернення
  • Інтегральна екологія

Вступ до теорії складності (читається онлайн)

Віталій Руденький, магістр з теоретичної фізики та квантової механіки, випускник програми з Управління неприбутковими організаціями, аналітик

Анотація:

Ментальними моделями називають укорінені поняття, картинки, образи та узагальнення у нашій свідомості, які є мовою опису світу та інтуїтивним способом дії. Це наші часто напівусвідомлені уявлення про світ, його частини, характер зв’язків між ними. Ментальні моделі є вікнами, через які ми сприймаємо світ, бачимо причину і наслідок, прогнозуємо ефект від своїх дій. Винахідник системної динаміки Джей Форрестер називає такі моделі «зображення світу, який ми носимо в нашій голові». Ніхто у своїй голові не може уявити весь світ, всі уряди або ж усі країни. Кожна людина має розуміння тільки деяких понять і відносин між ними, та використовує їх, щоб описати реальну систему, – продовжує він.

Цей курс покликаний розширити розумінні того, як ментальні моделі допомагають глибше зрозуміти нинішній мережевий світ. Курс розкриває, як індивідуальні настрої призводять до різних форм динаміки, поляризації, самоорганізації та інших форм колективної дії. Він окреслює умови, за яких можливі стрибкоподібні зміни та радикальні зсуви.

Результати навчання:

  • глибше розуміння комплексних систем
  • повніше розуміння мереж та ефектів, які у них проявляються
  • вміння критично проаналізувати та розширити набір ментальних моделей, які використовуються аналізу комплексних та мережевих явищ

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Мережі, їхні характеристики, аналіз та застосування висновків у щоденному житті
  • Спілкування, індивідуальні уподобання як передумова сегрегації та поляризації у мережах
  • Звідки береться та за яких умов зникає «мудрість натовпу»
  • Природа «теорій змов» та умови для їхнього розповсюдження рішень
  • «Математика цінностей» та її застосування для аналізу даних
  • Як прості правила породжують складну динаміку мереж та соціальних систем
  • Звідки береться хаос, стрибкоподібні зміни та катастрофи у соціальних системах

Філософія інформаційної епохи

Євген Ланюк, кандидат політичних наук, викладач Українського Католицького Університету, стипендіат Програми Фулбрайта (2018-2019)

Анотація:

Курс розроблено таким чином, щоб надати його слухачам знання, необхідні для характеристики інформаційної епохи та її філософської рефлексії. У рамках дисципліни запропоновано огляд ключових аспектів інформатизації суспільства та дотичних до неї філософських, етичних, естетичних, соціологічних, антропологічних та футурологічних ідей. Зокрема, на курсі розглядаються філософські, етичні та соціологічні проблеми, що випливають із розвитку робототехніки і штучного інтелекту, контролю за свідомістю, віртуальної реальності, пост-правди та розвитку постнеокласичної науки.

Результати навчання:

  • засвоїти зміст основних теорій інформаційного суспільства;
  • оволодіти навиками цілісного аналізу та порівняння основних епох соціально-технічного розвитку людства (аграрна – індустріальна – інформаційна);
  • виробити навички критичного аналізу впливу інформаційних технологій на політичні, економічні, соціальні та культурні тенденції сучасної епохи;
  • ознайомлення з основними філософськими ідеями, проблемами та концепціями, які пов’язані із становленням інформаційного суспільства;
  • формувати уявлення про походження, основні етапи розвитку та тенденції еволюції інформаційної епохи;
  • сприяти виробленню власної світоглядної позиції в контексті формування інформатизації суспільства.

“Дисиденти”: історія, етика, критичне мислення

Радомир Мокрик, науковий працівник Інституту східноєвропейських студій Карлового університету в Празі (Чехія)

Анотація:

Цей курс зосереджується навколо ключових етапів розвитку дисидентського руху в Україні та східній Європі. На прикладі відомих представників дисидентського руху (Вацлав Гавел, Левко Лук’яненко, Іван Дзюба) розглядаються ключові питання та підходи, котрі стали причиною та рушієм руху опору в країнах «соціалістичного блоку». Етична проблематика у світогляді дисидентів, релігійні переконання та критична рефлексія реальності країн «соціалістичного табору» становлять окремі тематичні округи курсу. Дисидентський рух в Україні розглядається в європейському контексті.

Результати навчання:

  • знати фактологічний матеріал та джерельну базу досліджень дисидентського руху;
  • критично аналізувати джерела та тексти дисидентського руху;
  • розуміти причини виникнення дисидентського руху в Україні та східній Європі;
  • аналізувати українське дисидентство як частину європейських процесів;
  • аналізувати ключові політико-культурні процеси в радянській Україні крізь призму колоніальних студій

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • «Відлига» і шістдесятники
  • Культурний (анти)колоніалізм
  • Правозахисний рух в центрально-східній Європі
  • Українські дисиденти в європейському контексті
  • Етичні засади дисидентського руху
  • Національний комунізм
  • Релігійні переконання як основа дисидентського руху
  • «Мовне» питання в дисидентському русі
  • Вацлав Гавел та «Сила безсилих»
  • Іван Дзюба: «Інтернаціоналізм та русифікація»
  • «Дисидентський рух» сьогодні

Літературний Львів: тексти, контексти, міжкультурна взаємодія

Данило Ільницький , кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри філології УКУ

Анотація:

На матеріалі літературного життя одного міста курс пропонує розглянути та порефлексувати про ширші і глобальні проблеми культурно-національних та модерністичних перетворень упродовж ХІХ – ХХІ століть. Мова йтиме не лише про створення текстів і про різні контексти, що сприяли чи не сприяли цьому, але також про перечитування і переписування міста крізь призму спогадів. Зосередження уваги відбуватиметься на творах та біографіях українських, польських та єврейських авторів. Проблемні зрізи курсу: Львів як текст і Львів у текстах, національне відродження, досвід модернізації, письменники-галичани в умовах короткої війни і протяжного тоталітаризму, постколоніальний голос літературного Львова.

Основні теми, що будуть висвітлені на курсі:

  • Муза і чин: Франко і ранні модерністи
  • Міжвоєнний Львів. Ідеології та актуальності
  • “Національне мистецтво” та/як універсалізація ідей: Богдан Ігор Антонич і середовище львівських малярів
  • Прямий (художній) етер міста: урбаністичний прозовий текст
  • Прогулянка літературним Львовом