Гомосексуалізм: українські реалії
- Середа, 11 Травня, 2005
У четвер, 12 травня о 16:00 в Українському Католицькому Університеті відбудеться семінар «Питання гомосексуальності в Україні», організований Інститутом Родини і Подружнього життя при УКУ. Із доповідями на цю тему виступлять та дискутуватимуть наукові співпрацівники Інституту — спеціалісти в галузі етики, психології, філософії та богослов’я.
«Тема гомосексуалізму стає актуальнішою в Україні, — говорить директор Інституту Родини і Подружнього життя, доктор філософії Петро Гусак. – Це стається завдяки активізації груп осіб з нетрадиційною орієнтацією, які домагаються легалізації. Адже політика ЄС цьому сприяє: уряди європейських держав практично зрівняли гомосексуальні пари з традиційними подружжями. На цьому семінарі ми хочемо з допомогою спеціалістів розглянути різні аспекти цієї проблеми, переконати, що гомосексуалізм – це патологічна схильність, із якою можна боротися. Часто людина усвідомлює цю патологію, однак не ідентифікує себе з нею, тому до таких осіб християни повинні ставитися з розумінням та допомогти їм зробити морально вірний вибір. Це не є виключно приватна справа, бо часто буває, що людина свідомо вибирає цю патологічну схильність і її агресивно пропагує. У середовищі гомосексуалістів неможливо говорити про тривалі стосунки, тому такі люди в цю патологічну активність втягують нових осіб, а це вдаряє по інституції сімґї – основі суспільства».
У всій історії людства – без огляду на культури чи релігії – «подружжям» називали виключно стосунки між чоловіком і жінкою, засадничо створені для народження дітей. Такою ж є офіційна позиція Католицької Церкви, яка неодноразово висловлювалася в таких документах Священної конгрегації у справах віровчення, як: Катехизм Католицької Церкви, Декларація про деякі питання статевої етики «Людська особа» та Пастирське послання про душпастирство для гомосексуалістів. В останньому, зокрема, наголошується: «Як у випадку з кожним моральним непорядком, гомосексуальна активність стає на заваді самосповненню і особистому щастю, тому що вона суперечить мудрості Творця. Якщо Церква спростовує хибні думки стосовно гомосексуалізму, то вона радше захищає свободу і гідність людини, аніж обмежує її».
Найвпливовіша група дорадників гомосексуального руху на рівні Європейського Союзу – «International Lesbian and Gay Association» (ILGA) вимагає зрівняння в правах із гетеросексуальними стосунками не тільки гомосексуальних, а й бісексуальних та транссексуальних стосунків. Власне завдяки цій групі в «Хартію основних прав і свобод для ЕС» внесли «заборону дискримінації на підставі сексуальної орієнтації». І це при тому, що представницькі студії в США виявили, що серед дорослого населення процентна кількість тих, які самі себе означають як гомосексуалісти чи бісексуалісти, сягає серед чоловіків близько 2,8 %, а серед жінок – біля 1,4%. У результаті проведеного в 2001 році аналогічного дослідження в Німеччині серед чоловіків ця цифра сягнула лише 1,3%, а серед жінок – 0,6%, що разючо контрастує із впливовістю гомосексуального лоббі та їхніх симпатиків і політичних друзів.
В Україні наразі немає ані офіційної статистики про приналежність до сексуальних менших, ані особливих законопроектів, які би стосувалися гомосексуальних пар.
Дайджест подій та новин
Отримуй тижневий дайждест подій та новин УКУ у свою поштову скриньку